в означеннях
Тлумачення, значення слова «підкурювати»:

ПІДКУРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДКУРИТИ, курю, куриш, док., перех.

1. Обдавати димом, зменшуючи життєдіяльність бджіл, комах і т. ін. або виганяючи їх звідкись. Піт зовсім залив його лице, річкою стікав по бороді, капав з носа. А дід одно бігає, носе вулики, підкурює їх, вощить та збирає рої (Панас Мирний, I, 1954, 192); Гордій давно вже марив добути меду і ось цього разу, набравши сірників, а хлопцям звелівши принести губки, зважився підкурити бджіл (Борис Грінченко, II, 1963, 12); В таборі зароїлося від людей, мов від бджіл у вулику, коли їх підкурити (Осип Маковей, Вибр., 1956, 473);
//  Обдавати димом (про дії знахаря). Тут вже й знахурка поспіла. І що то, чого не робить, чого не діє: і підкурює, і шепче, і вмива (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 472); Вживають [у народі] траву чебрецю для обкурювання приміщень, наприклад, корівників, після отелу корів, для обкурювання молочних горшків, підкурюють ним також наляканих дітей (Лікарські рослини.., 1958, 117); — Уже ж або обпоїла, або підкурила чимсь. А тільки він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився! (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 78).

2. Обробляти хутро підпалюванням для надання йому певного кольору, відтінку;
//  Робити жовтавим, рудуватим від довгого куріння тютюну, цигарок. Підкурювати вуса.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 446.

Коментарі (0)