ПІДЛА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДЛА́ДИТИ, джу, диш, док.
1. перех. Пристосовувати,
прилаштовувати до чого-небудь, налагоджуючи;
// Настроювати
музичний інструмент у тон з чимсь.
2. неперех., розм. Діяти з метою жити в мирі,
злагоді, ладити (у 1 знач.) з ким-небудь. Він кожну ніч,
служачи вечірню, обходив церкву рівно сто разів,
підладжуючи так, аби сотка припадала саме під схід
сонця (Гнат Хоткевич, II, 1966, 136);
// Попадати в лад з ким-,
чим-небудь, граючи, танцюючи і т. ін. [Конон:]
Чом же ви не танцюєте? [Женя:] Я не вмію.
[Конон:] Валяйте сміливо, ноги самі підладять (Марко Кропивницький,
II, 1958, 420); Василь Онопрійович узяв скрипку.
— Може, підладимо? — кивнув до Іллі, який сидів з
баяном на колінах (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957,
147).