ПІДЛЕ́СНИК, а, чол. Той, хто виявляє лицемірство, лестощі щодо кого-небудь. [Василь:] Я, тату, волію взяти ту [дівчину], на котру впаде ваша та материна думка. [Захарко:] Так кажуть тільки підлесники або ж ті, у котрих бракує власного розуму (Марко Кропивницький, II, 1958, 134).