ПІДЛЕ́ТОМ, присл., рідко. Перелітаючи час від часу коротку відстань, посуватися вперед (звичайно про птахів). Рухався полем тракторний агрегат, оповитий хмарою куряви, і галич, шукаючи поживи, йшла за ним підлетом (Олесь Гончар, Новели, 1954, 132).
ПІДЛЕ́ТОМ, присл., рідко. Перелітаючи час від часу коротку відстань, посуватися вперед (звичайно про птахів). Рухався полем тракторний агрегат, оповитий хмарою куряви, і галич, шукаючи поживи, йшла за ним підлетом (Олесь Гончар, Новели, 1954, 132).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 449.