в означеннях
Тлумачення, значення слова «підлітати»:

ПІДЛІТАТИ, аю, аєш, недок., ПІДЛЕТІТИ, ечу, етиш, док.

1. Летячи, наближатися до кого-, чого-небудь, потрапляти кудись. Ворона з ланцюжком спускалася недалеко землі, а потім підлетіла вже без ланцюжка (Іван Франко, IV, 1950, 75); От підлетів горобчик до нього [бузька] та й каже несміло: — Пане, навчіть мене розуму (Леся Українка, III, 1952, 481); Подобалось мені тільки те, як на Яві влаштовано аеродром. Коли підлітаєш, сонце вже сяде за Суматру. На крилах червоніє пурпур неба (Юрій Яновський, II, 1958, 65).

2. перен., розм. Швидко підходити, підбігати до кого-, чого-небудь. Після кожного «вальчика» [вальсу] Зоня так зграбно підлітала до бабуні, щоб поцілувати її в плече (Леся Українка, III, 1952, 648); Та на цю хвилину саме підлітає вістовий, і гребе під ним ногами, і не встоїть вороний... (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 29);
//  Швидко під'їжджати до кого-, чого-небудь. До колгоспного току мчить автомашина, підлітає до наповнених зерном мішків і зупиняється (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 371); Катер підлетів до Графської пристані і розвернувся (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 5).

3. перев. у сполуч. із сл. вгору, догори, високо і т. ін. Підійматися вгору на крилах, злітати або летіти трохи, невелику відстань. Раптом один з хлоп'ят гукнув: — Хлопці, перепелятко впіймав! Вже трохи й підлітає (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 62); Барвисті метелики витанцьовували, то підлітаючи вгору, то припадаючи до землі (Панас Кочура, Родина.., 1962, 72); Колись-то Лебідь, Рак та Щука Приставить хуру узялись.. А й невелика, бачся, штука, — Так Лебідь рветься підлетіть, Рак упирається, а Щука тягне в воду (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 10); Орел змахнув ще сильніше широкими крилами і підлетів ще вище (Оксана Іваненко, Бел. очі, 1956, 70); Перепели так понаїдалися, що вже й не підлетять (Радянська Україна, 5.IX 1961, 3);
//  Підійматися вгору під дією якої-небудь сили, поштовху знизу. Рудий вовняний м'яч підлітав угору, а малеча, мов заведена, то бігла до нього, то розбігалася (Михайло Стельмах, I, 1962, 468); Підлітає земля за розривами мін (Сава Голованівський, Близьке.., 1948, 18);
//  Підстрибувати вгору від поштовхів, струсів (звичайно під час їзди або якогось переміщення). Клим не міг відчепитися від свого напарника, який обняв дерев'яну шию коня.., то підлітаючи високо вгору, то падаючи вниз (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 222).

4. У процесі пересування час від часу летіти (про птахів). Дрозд то підбігає, то підлітає, а все далі та далі, а баба все за ним та за ним (Іван Франко, IV, 1950, 60); Врешті удуд прилетів, Шкутильгає, підлітає (Леся Українка, IV, 1954, 189). підлітковий, а, е. прикм. до підліток, у шкільному, зокрема підлітковому, віці в людини починає складатися ідеал, уявлення про найкращі якості людської особистості (Літературна Україна, 16.XII 1969, 3);
//  Який буває, трапляється в підлітка, підлітків. Із бесіди з лікарем я знав, що саме у Ніни й Володі виражені симптоми підліткового сердечного неврозу (Наука і життя, 5, 1969, 51);
//  Признач. для підлітка, підлітків. Не всі діти знають, скільки цікавих розваг чекає на них у піонерських кімнатах, підліткових клубах (Вечірній Київ, 11.III 1974, 2); Підлітковий одяг.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 451.

Коментарі (0)