ПІДЛО́ТА, и, жін. Те саме, що підлість. Хоч вихований при княжім дворі і зіпсований гниллю та підлотою, він усе-таки був рицар, вояк (Іван Франко, VI, 1951, 49); Як дрібна іржа наскрізь проїдає залізо, так Степанове серце було прочервивлене хробаком підлоти й підступності (Павло Загребельний, Спека, 1961, 329); Дивовижна працелюбність, ненаситна жадоба до знань, всеосяжна людяність, ненависть до підлоти, національного чванства, скромність і простота завжди були вірними супутниками у житті Каменяра [І. Франка] (Наука і життя, 5, 1966, 8).