ПІДЛО́ТНО. Присл. до підлотний. Коли б Павло відмовлявся, вибачався, може, легше було б. А він підлотно дивився вчора їй в очі, неначе те, що він вчинив, є звичайною, дрібною пригодою в його житті (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 103).
ПІДЛО́ТНО. Присл. до підлотний. Коли б Павло відмовлявся, вибачався, може, легше було б. А він підлотно дивився вчора їй в очі, неначе те, що він вчинив, є звичайною, дрібною пригодою в його житті (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 103).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 452.