ПІДЛО́ТНИЙ, а, е. Сповнений підлості, пройнятий підлістю. Невже ж це його власна дитина? Або того білявого, по-селянському сором'язливого парубка-литвина, якого він підбурив на брудний і підлотний злочин (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 411).
ПІДЛО́ТНИЙ, а, е. Сповнений підлості, пройнятий підлістю. Невже ж це його власна дитина? Або того білявого, по-селянському сором'язливого парубка-литвина, якого він підбурив на брудний і підлотний злочин (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 411).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 452.