ПІДЛИВАТИ, аю, аєш, недок., ПІДЛИТИ і ПІДІЛЛЯТИ, діллю, діллєш, док., перех.
1. Те саме, що
доливати. Проценко мовчав, ковтаючи чай з червоним
вином. Він ніяк у його не доходив смаку і все знай
підливав та підливав вина у недопитий стакан (Панас Мирний,
III, 1954, 274); Власівна уже вдруге підливає гас у
лампу (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 62); [Старшина:] А чи
не пора нам підлить чорнила у чорнильницю? (Марко Кропивницький,
I, 1958, 508); Кухарі другий раз уже піділляли
теплою водою гущу з недоварених горошин та лушпини
(Іван Франко, II, 1950, 265); — Кожну годину ви підлітатимете
до «Буревісника», — сказав командир.., — ми вам
добавимо [пального]. Зробите в морі посадку, і ми
піділлємо (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 167).
♦ Підливати (підлити) масла у вогонь (в огонь) —
підсилювати, розпалювати які-небудь почуття,
переживання і т. ін., збуджувати чимось. — А тут ще й
Заруба підливає масла в огонь, гукає до Яринки:
«Правильно! На одній землі не може бути двох хазяїв!..»
(Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 55); — Авжеж, що правда,
то не гріх, — притакнула Довбишка й неначе підлила
масла у вогонь (Нечуй-Левицький, II, 1956, 282); Невідомо точно,
з чого почалась у них перша сутичка з полуботківцями.
А тут, певно, вже і місцеві підлили масла в огонь:
розповіли про все (Андрій Головко, II, 1957, 561).
2. рідко. Те саме, що підмочувати. Він тільки стояв на купі цегли з рідного дома [дому] й оглядавсь навкруги. Вода підливала ту цеглу, одривала її (Нечуй-Левицький, I, 1956, 632).
3. розм. Те саме, що поливати. Ой, вийду я у садочок, Буду виглядати, Чи не вийде моя мила Рути підливати? (Степан Руданський, Вибр., 1949, 42); Якраз випала засуха. Степан.. носить воду з подвір'я до городу. Підливає щодня грядки (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 43).