ПІДМЕРЗАТИ, ає, недок., ПІДМЕРЗНУТИ, не, док.
1. Трохи, злегка мерзнути, твердішати від морозу.
Вогкий вітер з'їдав сніги, але на ранок підмерзали
шляхи (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 3); Алея саду, вся
притрушена білим, підмерзла (Олесь Гончар, II, 1959, 181);
// безос. Був початок березня, удень пригрівало сонце,
на вулицях вилискувала грязюка, а вночі підмерзало,
сковувало калюжі (Олесь Донченко, III, 1956, 9); Надворі добре
підмерзло, вітер змінився і дув з півночі (Сава Голованівський,
Тополя.., 1965, 33);
// Вкриватися кригою,
перетворюватися на кригу (звичайно про воду). Струмки, такі
балакучі та невгамовні, підмерзають якось раптово, наче
на одну мить, й зупиняються там, де їх застав вечір
(Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 8).
2. Трохи, частково пошкоджуватися від морозу. Зима
із сильними морозами небезпечна для саду:
вимерзають плодові бруньки, підмерзає деревина гілок і
стовбура (Вечірній Київ, 8.II 1967, 4); Дерева підсаджені
восени, їх теж краще замульчувати зразу ж, щоб
зимою не підмерзло коріння (Колгоспник України, 2, 1957, 32);
// Ставати непридатним, псуватися від низької
температури (про овочі, фрукти і т. ін.). — Учора розкрив
для проби кагата з картоплею на полі, а картопля І
підмерзла (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 271).