ПІДМІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДМІЛИ́ТИ, мілю. мілиш, док., спец. Підіймати (перев. про частини плуга). Оверко знов підмілив плуги, щоб легше волам було (Костянтин Гордієнко, Діти.., 1937, 143).
ПІДМІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДМІЛИ́ТИ, мілю. мілиш, док., спец. Підіймати (перев. про частини плуга). Оверко знов підмілив плуги, щоб легше волам було (Костянтин Гордієнко, Діти.., 1937, 143).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 456.