ПІДМИВАТИ, аю, аєш, недок., ПІДМИТИ, ию, иєш, док., перех.
1. Мити комусь які-небудь частини тіла знизу, зісподу. Перед доїнням вим'я корови обов'язково підмивають теплою водою і насухо витирають чистим рушником (Хлібороб України, 3, 1966, 32); Підмити дитину.
2. Частково (перев. знизу) руйнувати, розмиваючи
стрімкою або тривалою течією води. Недалеко від
Святогорська.. біліють крейдяні урвища. Могутні весняні
повені що не рік підмивають їх усе глибше і глибше
(Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 3); Азовське море
невпинно підмиває свої береги (Геологія України, 1959, 12); Під
берегом підмила лід весняна снігова вода (Олександр Копиленко,
Подарунок, 1956, 81); * У порівняннях. Якось на очах почав
розвіватися туман, неначе його підмивала невидима
хвиля (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 700);
//
Розмиваючи ґрунт, виносити на поверхню, робити видимим,
доступним. Велетенські хвилі прибою набігали на берег,
обламували його, підмивали прибережні дерева та кущі
й часом забирали їх за собою (Микола Трублаїні, II, 1950, 103);
Ой ти, дубочку кучерявий, Ой, а хто ж тебе скучерявив?
Скучерявили густі лози, Підмили корінь дрібні
сльози (Іван Франко, XI, 1952, 25).
3. перен. Діяти руйнівно; руйнувати що-небудь поступово, але невпинно. Зростаючий мілітаризм, антагонізм праці і капіталу, розпад колоніальної системи, суперечності між капіталістичними країнами, нестримне піднесення революційного руху робітничого класу, бурхливе зростання світового соціалізму підмивають і руйнують імперіалізм, ведуть до його ослаблення і загибелі (Колгоспник України, 9, 1961, 1).
4. розм. Мити нашвидку, злегка або частково, подекуди. Підмивати підлогу.
5. перев. недок., перен., розм. Спонукати кого-небудь
до якоїсь дії. Гостре й пекуче відчуття своєї сили
тепер наповнювало її, підмивало на щось таке, чим би
вона могла виявити свою волю над цим ненависним
для неї кублом (Іван Микитенко, II, 1957, 404); Почне що-небудь
робити, а всередині в неї якийсь голос підмиває: йди
та йди, — так як стане кортіти, то як Христя не
перемагаються, а таки покине й свою роботу, й дітей —
біжить до Катерини (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 195);
// безос.,
перев. у сполуч. із сл. такі, аж і інфін. Про
надзвичайно велике бажання що-небудь робити. Ті так і
підмиває говорити! (Панас Мирний, III, 1954, 224); Мене
підмивало пожартувати з дівчат, ..забрати одяг та зажадати
викупу (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 67); Максим,
підбігши до санок, як у воду, пірнас в пахуче сіно,
зіскакує на ноги і зручніше вмощується біля візника. Його
аж підмиває хоч трохи поправити кіньми (Михайло Стельмах,
I, 1962, 215).