в означеннях
Тлумачення, значення слова «піднесений»:

ПІДНЕ́СЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до піднести. Піднесена близенько варенуха так гарно залоскотала йому в носі, що він не втерпів (Нечуй-Левицький, I, 1956, 193); Із-за лісу біг молодий стрілець з піднесеним угору багнетом (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 183); Заблистів, немов зоря, щоб ніч не мучила нас, клята, в руках старого шахтаря багнет, піднесений на ката (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 87); Під прапор миру, піднесений комуністами, прогресивними діячами, стало все людство... (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 201); Він ішов далі, простоволосий, з розвихреною світлою чуприною, стрункий, з гордо піднесеною головою (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 38); О краю мій! Чи можна не любить Твоїх просторів, верб твоїх розлогих, Нових будов, піднесених в блакить, Нового сліду на старих порогах (Максим Рильський, II, 1960, 276);
//  піднесено, безос. присудк. сл. На брамі піднесено червоний прапор, який лопотить, полощеться в осінньому сонці (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 93); І коли тепер у нас спорт організовано, піднесено на нечувану височінь, цілком зрозуміло, що в кожній сім'ї — чи стрибун, чи бігун, чи штангіст (Остап Вишня, I, 1956, 401).

2. у знач. прикм. Який піднято догори. Матрос-вершник піднімає руку від імені корабля «Дредноут Марія». Два озброєні матроси-вершники з піднесеними руками — «Три святителі» (Олександр Довженко, I, 1958, 50); Щасти ж нам, доле, дні грози й розлуки пройти як слід, з піднесеним чолом, щоб в світлий час подати друзям руки і в очі глянути не соромно було! (Наталя Забіла, Поезії, 1963, 36).

3. у знач. прикм. Який перебуває в збудженому, бадьорому стані, відчуває захоплення, натхнення, душевний підйом і т. ін. За кілька хвилин Кесар, озброєний новеньким спінінгом, з'явився на вулиці. Бадьорий, піднесений, невпізнаний (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 34);
//  Який свідчить про збудження, бадьорість, захоплення, натхнення, душевний підйом і т. ін. у кого-небудь. Юра говорив піднесеним, сердитим голосом (Іван Франко, IV, 1950, 440); Раїса ще не зовсім одійшла після грози: це було помітно.. з блиску очей і піднесеного настрою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 318); Давно Кардаш не бував у такому піднесеному настрої (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 26);
//  В якому виражається намагання звеличити, надати ваги, значення кому-, чому-небудь (про мову, стиль і т. ін.). То плакав [Микоша], то сміявся, коли писав розділ за розділом, звертався сам до себе піднесеною й гарячою мовою (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 333); Не треба, будь ласка, в піднесенім дусі Про мене писати, бо ще засміє Оці дифірамби доярка Маруся, Що мовчки виконує діло своє (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 24).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 461.

Коментарі (0)