в означеннях
Тлумачення, значення слова «підніматися»:

ПІДНІМАТИСЯ і ПІДІЙМАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПІДНЯТИСЯ, німуся, німешся і ПІДІЙНЯТИСЯ, підіймуся, підіймешся, док.

1. Іти, їхати на гору, іти сходами і т. ін. Їдуть вони [Михайло і Галя] гаєм, то спускаючись к Дніпру, чуючи його прохолоду, то знов піднімаючись високо (Марко Вовчок, I, 1955, 324); — Здорові будьте, воєводи, бояри, мужі! — відповідає княгиня Ольга і, зробивши рукою знак Свенелду, починає підніматись сходами вгору (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 35); Ледве помітною стежкою підіймавсь [Іван] вище й вище, поміж густі зарослі блідої папороті, колючої ожини і малини (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 308); Гора була така, що з неї спускалися цілий день.. Потім майже цілу ніч підіймались вгору (Олесь Гончар, III, 1959, 94); Йосипенко піднявся нагору, увійшов у велику хату, де завжди були гудючі бенкети, ситні обіди (Панас Мирний, IV, 1955, 193); Я міг би підійнятися угору По мармуровий сходах сіруватих, Освітлених лиш зіркою з вікна (Платон Воронько, Коли я.., 1962, 119);
//  Переміщатися вгору, летячи; злітати. Чого заводить свою пісню жайворонок, піднімаючись високо, високо угору, стріваючи ясне сонш це? (Панас Мирний, I, 1954, 252); Літак піднімається вище і вище... (Степан Олійник, Вибр., 1959, 163); Коли птахи піднімаються над хмарами, то бачать на відстані 160 кілометрів (Наука і життя, 9, 1965, 41); Маленька пташка уперто літала над головою в Дорі. То підіймалась, то опускалася з писком і з дрібним тріпотінням коротких крил (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 381); З дерева знявся білий лебідь і піднявся вгору (Нечуй-Левицький, III, 1956, 299); З вулиць зникло геть усе.. Кури полетіли, мов справжні птахи, а гуси піднялись мало не до хмар (Микола Трублаїні, I, 1955, 75);
//  перев. док. З'явитися над поверхнею води; випливти, виринути. З води баюри піднялася спина, як острівець, на мить показалась рука, наче ловила повітря, і знову впала (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 101); Проворними рухами він під водою зірвав з себе чоботи, піджак, ривком піднявся вгору, на всі груди вдихнув повітря і знову занурився в ріку (Михайло Стельмах, II, 1962, 204);
//  Рухатися у воді ближче до поверхні, не так глибоко занурюючись. Корабель, звільнившись від вантажу, піднявся на воді і заднім ходом почав відходити в море (Ткач Крута хвиля, 1954, 163);
//  Виступати, з'являтися на поверхні чого-небудь (про пухирі, виразки і т. ін.). Коли тіло почало наливатися, пухнути і стали підніматися на йому якісь червоні пузирчики, — побачила [мати], що Солоха справді недужа (Панас Мирний, I, 1954, 56).

2. Переміщатися вгору для виконання якої-небудь дії, здійснення чогось. Гармаші з гуркотом вкочували на руках артилерію в підвали, на подвір'я, за кожну будівлю. Піднялися тисячі жерл, чекаючи команди (Олесь Гончар, III, 1959, 237);
//  на що. Переміщаючись угору, потрапляти куди-небудь. По обіді їду купатися, це доволі далеко і тим невигідно, бо доведеться підніматися на острів фунікулером (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 327); Тілько що піднялися на гору, як по дорозі з міста почувся дзвінок... далі другий, третій (Панас Мирний, IV, 1955, 195); Він розгледів дівчину тільки тоді, коли вона вибігла з води й вдруге піднялась на вишку (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 10).

3. перен. Ставати прославленим, знатним. Слава її проста, зрозуміла, доступна всякому. І поруч з Мартою Савівною вже піднімаються нові знатні картоплеводи (Літературна газета, 25.XI 1953, 1); — Петре Петровичу, — перебив його мову ланковий, розводячи руками.. — Хіба б же без вас піднявся до Героя?! (Юрій Яновський, II, 1954, 116);
//  рідко. Одержуючи вищу посаду, переміщатися по роботі. Юруш піднімався все вище. Князь Чолак уподобав його так, що настановив доглядачем над усім в палаці та над усіма своїми палацами й забуду ваннями (Нечуй-Левицький, III, 1956, 299).
Акції піднімаються (підіймаються) чиї — те саме, що Акції підвищуються чиї (див. акція 1). Військовий суддя був дуже радий, що догодив князеві, й одразу ж відчув, що його акції серед петербурзької знаті починають підійматися (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 410).

4. Переміщатися вгору стосовно горизонту; сходити (про небесні світила). Ясне сонце почало підніматись десь далеко за лісом (Панас Мирний, IV, 1955, 305); Влітку Сонце піднімається опівдні дуже високо; найвище положення воно займає 22 червня (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 28); Вечір. За садком підіймається місяць (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 68); Уже Волосожар піднявся, Віз на небі вниз повертавсь, І дехто спати укладався (Іван Котляревський, I, 1952, 252);
//  у сполуч. із сл. день, ніч, перен., поет. Наступати, наставати (про частини доби). Свіжо дихає ранок зимовий, Підіймається день-чародій (Степан Крижанівський, Під зорями.., 1950, 9); Ніч підіймається світла, Летять солов'ями гудки (Павло Усенко, На.. берегах, 1951, 35); День піднявсь на повний зріст, Сонцем даль залита... (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 47).
[Наче, неначе] світ піднявся [вгору] кому — поліпшився моральний стан у кого-небудь; стало легше, краще комусь. Дома такий тихий [Гриць], не гуляє, мало й говорить, а вийде в степ — другий чоловік, неначе світ йому вгору піднявсь! (Марко Вовчок, I, 1959, 40); Прапори червоні Осяяли, неначе вогнецвіт, Твої [народу] степи і гори й оболоні, І в боротьбі тобі піднявся світ (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 23).

5. Переміщатися догори, поширюючись над чим-небудь (про дим, туман, пару, запах і т. ін.). Туман почав рідшати, підніматись угору (Панас Мирний, I, 1954, 349); Повітря нагрівається від поверхні землі, піднімається вгору і охолоджується (Фізична географія, 5, 1956, 82); Молодиця і в темряві побачила, що на мокрих, неначе викупаних, спинах коней густо підіймається пара (Михайло Стельмах, I, 1962, 600); Прокинеться сонце, розступляться тіні, Підіймуться сиві тумани з болот!.. (Микола Зеров, Вибр., 1966, 435);
//  Переміщатися у повітрі вгору (звичайно про хмари). Важкі хмари то піднімаються над селом, то котяться по самій землі (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 176); Досвітні хмарки.. підіймаються вгору на сонячній сітці проміння (Михайло Стельмах, II, 1962, 250).

6. Мати напрямок вгору (про дорогу, вулицю і т. ін.). Стежка піднімалася тут трохи вгору і йшла немов по кам'яній приспі (Іван Франко, II, 1950, 28); Доріжка піднімається на пагорбок (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 57); Вуличка, що вела на толоку до гамазею, підіймалася все крутіше (Олесь Гончар, II, 1959, 151); Сніжним насипом піднявся шлях (Михайло Стельмах, II, 1962, 385);
//  Простягатися, розлягатися по похилій поверхні угору. Ниви то поволі котились в долину, то підіймались на похилі горби (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 393); Узбережжя круто підіймається вгору, йти важко (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 11);  * Образно. Кожна впадина [тканини] не крутим згір'ям спускається униз, а положистою хвилею збігає туди, щоб, піднявшись угору, якнайдоладніше облямувати круглі виступи на руках, на плечах, на грудях (Панас Мирний, III, 1954, 261).

7. Набувати вищого від попереднього похилого або вертикального положення, відкриваючись, відслонюючись, переміщуючись. Завіса підіймається, в залу віє холодом сцени, старими фарбами й тим особливим запахом куліс, що завше є незмінний у кожному театрі (Юрій Яновський, II, 1958, 19); І без того куценькі штани тепер піднялися мало не до самих колін (Степан Васильченко, I, 1959, 136); Стала [Маруся] коліньми на підоконня [підвіконня], спустила ноги і повисла..; сорочка зачепилася за гачок віконниці й піднялася (Гнат Хоткевич, II, 1966, 135).

8. Переміщатися вгору з нормального, нахиленого положення і т. ін. (про руку, голову, бороду і т. ін.). Борода його тремтіла, крутилася з сторони в сторону, піднімалася то вгору, то опускалася униз, робила те, що він виробляв своїми щелепами (Панас Мирний, I, 1954, 179); Людей було розкидано по морю.. Часто за хвилею піднімалася в повітря рука й розпачливо кликала допомогти, а [рятувальний] човен знаходив там тільки воду й нічого на ній (Юрій Яновський, II, 1958, 80); Густі вії красиво й довірливо підіймаються вгору, і тому її очі навстіж розкривають усю соромливу душу перед поглядом Чайченка (Михайло Стельмах, I, 1962, 293); Високі брови піднялись дугами ще вище (Нечуй-Левицький, II, 1956, 115).
Волосся (чуб) [на голові, догори, вгору] піднімається (підіймається, піднялося і т. ін.) — те саме, що Волосся стає (стало, стане) дибом (дубом) (див. волосся). Микола почутив, що на його голові волосся піднімається вгору (Нечуй-Левицький, II, 1956, 213); [Зачепиха:] Мій батько був з запорожців! Господи! Як почне було розказувать про ту війну, — волосся догори підіймається (Марко Кропивницький, I, 1958, 103); Поткнувсь я в ліс — і драла дав, Бо з переляку чуб піднявся... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 191); Яків.. почув моторошний крик. Хоч і не з полохливих був учитель, та волосся само піднялося вгору (Михайло Стельмах, I, 1962, 486); Нога не піднімається (підіймається) у кого: а) хтось не насмілюється йти, ступати кудись. В кабінеті пана слідчого гарно прибрано. Над столом висить велике люстро, а під ногами пухкий килим, що на нього в ходаках і нога не піднімається ступити (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 102); б) у когось по вистачає сили йти; Рука [не] піднімається (підіймається, піднялася, піднімалася, підіймалася, підніметься, підійметься і т. ін.) див. рука; Язик [не] піднімається (підіймається, підніметься, підійметься, піднявся і т. ін.) у кого — хтось [не] вважає доречним що-небудь або [не] спроможний судити, говорити про когось, щось. Він давно найгіршими словами обзивав царицю, — усе через Гришку Распутіна, — а на царя не підіймались ні язик, ні злість (Михайло Стельмах, II, 1962, 107).

9. Переміщатися вгору, набувати потрібного положення. Посеред купки [людей] видно знамено: то опускається вниз корогва, то знову піднімається вгору (Панас Мирний, I, 1949, 232);  * Образно. В нашій хаті наша правда й сила, Наша воля — в радісній сім'ї... От чому так високо вітрила, Україно, піднялись твої (Максим Рильський, II, 1960, 299);
//  Вставати з ліжка після сну або хвороби. Ввечері падав натомлений в ліжко І засинав у ту ж мить. Вночі піднімалась [мати], щоб синові ніжки Білим ряденцем прикрить (Гірпик, Друзі.., 1953, 84); День під вагою, мов клятий, згинаєшся, Важко, а треба нести; Світ ще не блимне, а ти підіймаєшся, — Гайда — машину верти! (Павло Грабовський, I, 1959, 491); Матері стало легше і вже піднялась з постелі (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 51); Спішно піднявшись на ранній зорі, З косами йшли на жнива косарі (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 427);
//  Вставати, підводитись. — Ходім-бо, — прохав Івась, піднімаючись з місця (Панас Мирний, IV, 1955, 12); Тимко підіймається на ноги і бачить перед собою всіх розвідників (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 495); Векла (се вона й була) випручала ноги, піднялась і сіла на полу (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 464); Килигей мовби готовий був до такої звістки: піднявшись у стременах, гукнув Баржакові (Олесь Гончар, II, 1959, 120);
//  Ставати навшпиньки. Дід Дунай підходить до покуття, торкаючись руками снопа, піднімається навшпиньки і задмухує, голубий вогник лампадки (Михайло Стельмах, I, 1962, 244); Він підняв руку вгору, ледве достав Балабушині плечі, піднявся навшпиньки й тричі поцілувався з Балабухою (Нечуй-Левицький, III, 1950, 22);
//  Ставати на задні ноги, лапи (про тварин). Великий сірий кіт з тигрячими вусами, піднявшись на задні лапки, плигав з етажерки вгору, до стелі (Микола Трублаїні, II, 1950, 86);
Підніматися (підійматися, піднятися, підійнятися) на ноги: а) виростати, мужніти, досягаючи певного віку. Ото під таким доглядом і ріс Пилинко, піднімався на ноги і став мазуном своїм і чужим (Панас Мирний, IV, 1955, 297); Ще тільки на ноги піднявся, до підпарубочого дійшов, а вже видно було, що з нього буде чоловік (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 398); б) ставати заможним, впливовим. Трохи та потроху обжився він, почав підніматись на ноги, у силу вбиратись (Панас Мирний, IV, 1955, 169); Спомігся трішки Трохим, піднявся на ноги (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 414).

10. на що і без додатка. Підводитися, вставати, пробуджуватися після сигналу, команди і т. ін. Роти, зарившись в гливкому чорноземі, коротали дні без особливих тривог. Ночами підіймалися на аврали: траншеї заливало водою (Олесь Гончар, III, 1959, 193); — Оркестр, встати! — крикнув Гавриченко оркестрові. Оркестр піднявся. — Кругом! Оркестр повернувся (Олександр Довженко, I, 1958, 153);
//  перен. Ставати активним; почипати активпо діяти; повставати. Заводські гули квартали, Піднімавсь робочий клас... (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 122); Воля лиш шепнула слово, І я підіймаюсь наново, — Проч пута й тяжкі пересуди! (Іван Франко, XIII, 1954, 85); Кидав він у їх тупі обличчя Істини залізної слова, І навколо, як стіна жива, Підіймались лави робітничі (Максим Рильський, III, 1961, 123); Ніякі замахи терористів не допоможуть пригнобленим масам, і ніякі сили на землі не спинять мас, коли вони піднімуться (Ленін, 20, 1971, 70);
//  перен. Розпочинати проти кого-, чого-небудь воєнні дії, збройну боротьбу. Трудящі Борислава багато раз піднімалися проти власних та іноземних гнобителів на боротьбу за завоювання свободи, соціальної і політичної рівноправності (Наука і життя, 8, 1956, 11); Піднялася голота за право, за честь, а ще й землю (Павло Тичина, I, 1957, 104).
Підніматися (піднятися) на захист кого, чого — починати захищати, рятувати кого-, що-небудь. Замула був неправий: глухий закут цей був людним, піднятися на захист греблі в годину небезпеки є кому (Іван І. Волошин, Наддніпрянські висоти, 1953, 65); У відповідь на збройний виступ контрреволюції трудящі маси рішуче піднялись на захист революційних завоювань (50 років Жовтневої революції, 1967, 10); Підніматися (піднятися) на хитрощі — починати хитрити. Ось вийдім лишень з церкви, — казав Нечипір, усе-таки піднімаючись на хитрощі (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 112); На хитрощі піднявся славний «дід», Пустивши ворогів на хибний слід (Максим Рильський, Мости, 1948, 91).

11. також у сполуч. із сл. дух, настрій і т. ін., перен. Поліпшуватися (про моральний стан, настрій і т. ін.). Вже сотні знають про втішну новину. Піднімався дух у в'язнів, вони відчували себе людьми, здатними боротися (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 195).

12. Переміщатися вгору (про дим, хмари і т. ін.). З-за дубів піднімався дим синім пасмом (Нечуй-Левицький, III, 1956, 341); Якщо дим з димарів піднімається прямо вгору, то можна чекати ясної, безвітряної погоди (Фізична географія, 5, 1956, 95);
//  Здійматися й переміщатися в повітрі (про пил, куряву і т. ін.). Вітер затих, курява піднімалася високо вгору... (Панас Мирний, I, 1954, 292); Скоро пил піднявсь до неба, і все зникло (Олександр Довженко, I, 1958, 198);
//  Рухатися, набуваючи іншого рівня, розширюючи об'єм і т. ін. Груди дишуть легко, піднімаються високо (Нечуй-Левицький, II, 1956, 398); Важко дихає шкапина і вже хитається.. Боки бистро підіймаються й блищать від поту (Гнат Хоткевич, I, 1966, 129); Так ходять вони [груди], коли чоловікові немає чим дихати: то піднімуться високо угору, постоять, похитаються і з тихим гуркотом опускаються наниз (Панас Мирний, III, 1954, 279).

13. перен. Виникати, з'являтися (про думки, почуття і т. ін.). Серце його зав'ядало, як він обертався лицем до свого стану; піднімалася ненависть, нападала скорбота (Панас Мирний, III, 1954, 186); Щось темне підіймалося в ньому, як пара понад гнилим болотом, стирало думки, млоїло тіло і виганяло на чоло холодний, сверблячий піт (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 275); Тінь одна шугнула поуз мене: Вся в чорнім, тихо, звільна йшла вона. Зирнула — із душі з самого дна Знов піднялось все горе утаєне (Іван Франко, XIII, 1954, 234); В його душі піднялась тепла хвиля вдячності (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 49).

14. Підвищуватися (про рівень води у водоймі). — Вітер обернувся, товаришу командарм... Вода піднімається, заливає броди! (Олесь Гончар, II, 1959, 426); Він підвівсь і глянув на річку. Води ще побільшало. Якби ще на пів-аршина піднялась угору, то полилась би через греблю (Борис Грінченко, I, 1963, 416); Далі — бездоріжжя... Дожидання, Коли ріка підійметься бурхлива, І подорож по хвилях на плоті — І ще холодне надвесняне сонце... (Максим Рильський, III, 1961, 39); Після спорудження Каховської гідроелектростанції підійметься вода в Дніпрі, в його притоках (Радянська Україна, 28.IX 1950, 2);
//  Переміщаючись вгору, набуваючи іншого рівня, збільшуватись. На землі є чимало гір, що ростуть і дотепер. Гімалаї, Тянь-Шань, Памір, — «живі» гори. Вони все ще підіймаються (Наука і життя, 10, 1965, 9); На припічку Устина побачила замішене тісто, придавила двома пальцями, а воно зразу ж піднялося, як пух, — буде гарний хліб (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 10); Скидові гори утворилися в таких місцях рівнини, де під дією внутрішніх сил шари порід дали глибокі тріщини, по яких одні ділянки рівнини піднялись, а інші опустились (Фізична географія, 5, 1950, 104);
//  Розгоряючись, сягати полум'ям угору. Заграва розгоряється, піднімаючись вище і вище в небо (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 354); Я чую, що тріщить гніт, і бачу, як блимає світло — то підіймається, то падає (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 416); Знову полум'я піднялося, світ осіяв усю хату (Панас Мирний, III, 1954, 12); Серед темної ночі попереду несподівано піднялася багряна заграва, сягаючи хмар (Олесь Гончар, III, 1959, 78).

15. Ставати вищим, споруджуватися (про будівлі). День за днем минає. Піднялися вгору наші ферми-кам'яниці (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 328); Піднялись нові мости Над глибокі ріки (Павло Усенко, Дорогами.., 1951, 32); Понад берегом, понад синім, Де тополі плекають брості, Цех ливарний піднявся нині У своїм велетенськім зрості (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 52);
//  Забудовуватися (про населені пункти). — Будівельники, як геологи, завжди вічні кочівники.. Намети, пустирі, бездоріжжя — ось наш пейзаж. А як тільки підніметься і причепуриться місто, настає час пакувати чемодани (Літературна газета, 11.VII 1953, 1);
//  Відбудовуватися (про зруйноване). Піднялись, виросли, стали кращими, ніж раніше, міста-герої Ленінград і Сталінград, Севастополь і Одеса (До 40-річчя Великої Жовтневої.. революції, 1957, 30).

16. перен. Набувати вищого рівня, кращих якостей і т. ін. Комуністична мораль служить для того, щоб людському суспільству піднятись вище, визволитись від експлуатації праці (Київська правда, 1.X 1950, 3);
//  Набуваючи кращих рис, вищих якостей тощо, зростати в ідейному, творчому і т. ін. відношенні. Він почував себе вищим від других.. Та недостачі не дають йому піднятися угору, не дають розвернутися ушир (Панас Мирний, IV, 1955, 137); Допомогти селянинові піднятися до міського рівня, — це завдання повинен поставити собі кожний робітник, що має зв'язок з селом (Ленін, 38, 1973, 250); Іван у своєму сирітстві шукав порятунку в навчанні, щоб пробитися далі, піднятися вище (Петро Колесник, Терен.., 1959, 32); Було підійметься вище за всіх товаришів, то це одразу, дивись, і опаде нижче од усіх, опустить руки, похилить голову (Нечуй-Левицький, I, 1956, 176);
//  Розвиватися, розквітати, зміцнюватися. Рік за роком, Вік за віком Пролітав нестримний час. Невпізнанним і великим Піднімався наш Донбас (Микола Упеник, Про Донбас, 1950, 10); Колгосп піднявсь, здіймавсь потрошки, Надійно. Так, як ми в житті (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 76);
//  також у сполуч. із сл. добробут. Налагоджуватися, поліпшуватися (про що-небудь занедбане, занепале і т. ін.), дбати про таке налагодження, поліпшення. — Скажу я вам по совісті: якщо ми першого ж року після війни отак піднімаємося, то що ж воно буде далі, коли наші рани трохи загояться?! (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 143); Ще буде: неба чистої блакиті, добробут в нас підніметься, як ртуть, заблискотять косарки в житі, заводи загудуть... (Павло Тичина, II, 1957, 162);
//  на що, з чого, розм. Ставати спроможним поліпшити свій добробут. Тільки що Ївга з Левком радились, як би то їм додому дійти і як піднятись на нове господарство, аж і прибіг жандарм і покликав їх до губернатора (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 297).

17. Рости, видовжуватися (про рослини). Ще потепліша, і будуть вкриваться листом зеленим луги; З чистої річки почнуть підійматься Темні пучечки куги (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 88); Було зовсім затишно і ніщо не нагадувало Сагайді про війну. Кудкудакали кури.. Підіймалася в парниках розсада... (Олесь Гончар, III, 1959, 318); Все вище і вище підіймались в ясну блакить пружні верхів'я [яворіві (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 3); Згодом піднялася ярина. Вилізла з землі картопля. Зазеленіло все. Забуяло (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 19); В дикому стані рослина кофе досягає триметрової висоти, однак на плантаціях їй дають змогу піднятися вгору тільки на 2—2,5 метра (Вечірній Київ, 18.XI 1967, 4);
//  Набувати вертикального напрямку (про пагони, стебла рослин). Прив'яле, аж посхиляне бадилля од пекучого сонця, піднімалось, неначе спросоння, під свіжою росою (Нечуй-Левицький, I, 1958, 68); Крім гонів, що піднімаються вертикально догори, у деяких видів злаків утворюються гони, які стеляться по землі (Український ботанічний журнал, XVII, 6, 1960, 58);
//  перев. док. Вирости, стати вищим, дорослішим (про дитину, підлітка). Марія в наймичках росла. Рідня була. Отож небога Уже чимала піднялась, Росла собі та виростала І на порі Марія стала... (Тарас Шевченко, II, 1963, 354); Діти на селі — поміч. Піднялись трохи хлопці, — треба їх до діла призвичаїти (Панас Мирний, I, 1949, 210);
//  перен. Збільшуватися за показниками, посилюватися у вияві і т. ін. Там стояли і твої, Максиме, Предки проти короля, мабуть. Віра в дружбу вічну невгасима їм крізь дим освічувала путь. Підніматись, наче сонцю, славі Повеліли дружні вояки (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 61); Грими, підіймайся атак наших лють, шуміть, більшовицькі знамена (Володимир Сосюра, I, 1957, 457);
//  у сполуч. з ім. температура. Підвищуватися. Мене морозило, боліла голова, а температура о сьомій вечора піднялась до тридцяти дев'яти з десятими (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 101);
//  на що і без додатка, у сполуч. з ім. ціна. Підвищуватися, зростати. Народ сумує і не зна, що робити; тільки й чути, що є хліб у Курській та у Орловській губернії, та й то ціна на нього усюди піднімається (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 130); Хлібні ціни, які невпинно зростали з початку світової війни, різко впали, а майже знецінені промислові продукти швидко почали підніматися в ціпі (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 216); На базарах та в крамницях дуже піднялися ціни на продукти, і мене за дев'ять карбованців ніхто не хотів брати на квартиру (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 82);
//  Збільшуватися у своїй вартості (про грошовий курс). Курс долара знову піднявся вгору.
Підніматися (підійматися) в ріст — рости, виростати в якомусь відношенні (ідейно, творчо і т. ін.). У наш радянський час, в атмосфері великої любові до народної творчості підіймаються в ріст усі, навіть найдрібніші бадилинки побутового мистецтва (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 13); Підніматися (підійматися, піднятися, підійнятися) на голову [вище] над ким — те саме, що На голову (на багато голів) вище кого (див. голова). Босяк Челкаш [М. Горького] тільки тим, що йому чужою була жадність до грошей, до «свого», на голову підіймався над «звичайним», «порядним» дрібним власником Гаврилом (Шамота, Талант і народ, 1958, 27).

18. Виділятися своєю висотою, виднітися, підноситися на фоні чогось. Там, за селом, на широкому полі ледве піднімалась.. кукурудза (Нечуй-Левицький, II, 1956, 223); Далі сірим узвишшям підіймалося місто (Іван Микитенко, II, 1957, 243); Далеко з-за гайка підіймався димар цукроварні, і на ньому маяв гордо на вітрі мій прапор (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 78); Звичайно над водою підіймається лише незначна частина плаву, який під вагою наростаючої зверху рослинної маси і мулу поступово занурюється у воду (Ботанічний журнал, X, 3, 1953, 37); Ясно світе [світить] огонь з панського будинку, чорніє церква гострим шпилем, піднявшись угору (Панас Мирний, IV, 1955, 192);
//  тільки недок. Височіти над чимсь (про гори, скелі і т. ін.). Кругом села піднімаються спадисті гори на три боки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 28); Втомившись, вони забирались на біле каміння і лячно зазирали звідти у прірву, з якої стрімко підіймався у небо чорний привид гори і дихав синню (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 312);
//  Міститися, нависаючи над чимсь. Біля мосту, що високо піднімався над рікою, машиніст завжди стишував хід (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 18); Обличчя [у дівчини] ніжне-ніжне, аж наче безкровне, зависоке чисте чоло підіймалося над чорними дужками брів, як сонце над обрієм (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 43).

19. у сполуч. із сл. баталія, кампанія, розмови, революція і т. ін. Розпочинатися, виникати внаслідок чого-небудь, як реакція на щось. Товариство — Пацюк, Лушня та Матня, — як побачило, що за баталія піднімається в Пісках, та мерщій ноги на плечі (Панас Мирний, I, 1949, 310); Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ. Підіймалася лайка, від якої червоніли стіни Бідочиної хати (Гнат Хоткевич, II, 1966, 162); В цілому ряді країн підіймається робітнича соціалістична революція (Ленін, 37, 1973, 163); У хаті піднялось щось надзвичайне; збилася така курява, що не видно було ні одного лиця (Степан Васильченко, I, 1959, 121);
//  у сполуч. із сл. голос, гомін, спів і т. ін. Доноситися (про звуки). Знизу підіймавсь до Івана і затоплював гори глухий гомін ріки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 308); Навколо майже воднораз заскрипіло натруджене дерево саней. Цей скрип, підіймаючись з-під самої землі, боляче вчепився в груди (Михайло Стельмах, I, 1962, 31); На низенькому плисковатому острівці.. обізвавсь другий соловейко, а за ним піднялось з верб, з кущів, з ліса, з лугів — щебетання та галас (Нечуй-Левицький, I, 1956, 65);
//  Звучати з більшою силою чи на вищих тонах. Все те галасування то піднімалося разом, то затихало (Нечуй-Левицький, I, 1956, 69); Урочистий гомін підіймається над містом (Іван Микитенко, II, 1957, 66); З другої хати доносилася сумна, журлива пісня... Аж ось вона піднялась угору, забриніла, і — завмерла... (Панас Мирний, I, 1954, 363); — Це не може бути! — скрикнув, заметушився Яків, і голос його піднявся до вереску (Михайло Стельмах, I, 1962, 598).
Піднімається (підіймається) внутрішній голос — хто-небудь починає не вголос, про себе висловлювати якусь думку, міркування. Маковейчик скоріше відчув, ніж зрозумів, що то його німець, що упав він саме від його кулі. — Це я, це я! — підіймався в ньому переможний внутрішній голос. — Тільки я! (Олесь Гончар, III, 1959, 118).

20. тільки недок. Пас. до піднімати, підіймати. Сухе картоплиння й огудина гарбузів підіймалися водою з городів, плавали по широкому плесу озера (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 517).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 466.

Коментарі (0)