в означеннях
Тлумачення, значення слова «піднятий»:

ПІ́ДНЯ́ТИЙ, ПІДІ́ЙНЯТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до підняти, підійняти. Ліс мовчки піднятих вгору дрючків і палюг був такою красномовною відповіддю народу, що пан староста, видимо, розгубився (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 264); Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 334); Вивчати короткохвильову частину сонячного спектра можуть тільки прилади, підняті на висоту понад сто кілометрів (Радянська Україна, 22.V 1962, 3); Уляна з гордо піднятою головою пішла в хатину і закрила за собою двері (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516); Піднятий іще вночі по тривозі гарнізон, не маючи і хвилини перепочинку вже шосту годину підряд, відбивав несподівану навалу фашистів (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 139); Робітниці і селянки, представниці трудової інтелігенції, підняті Комуністичною партією і Радянською владою до активної участі в усіх галузях суспільного життя, ділом доводять свою відданість народній справі (Радянське право, 2, 1960, 27); На покрівлі дома чорніли дірки, стриміли розкудлані кулики, підняті вітром (Нечуй-Левицький, III, 1956, 92); Коли вони [танки] проходили селом, земля здригалася, а від пилюки, піднятої ними, здавалося дідові — не видно було сонця (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 15); Гори, підняті внутрішніми силами, руйнуються вивітрюванням, льодовиками, ріками, вітром. Гори немовби старіють (Фізична географія, 5, 1956, 119); Тема робітничого класу, тема могутнього будівництва соціалістичної індустрії, як відомо, широко піднята в нашій літературі — в жанрі нарису (Юрій Смолич, Перша книга, 1951, 8);
//  піднято, безос. присудк. сл. Недалеко від Кронштадта з морського дна піднято гармату (Вечірній Київ, 10.VI 1968, 4); Коли всіх було піднято нагору, навколо збився чималий натовп робітників і робітниць (Петро Колесник, Терен.., 1959, 211); В критичну мить усе трудове населення тамтешніх губерній було піднято на захист Волги (Олесь Гончар, II, 1959, 407).

2. у знач. прикм. Переміщений у вище від діяча положення. Бачив [Андрій] уже валку саней.., зігнуті спини, підняті пуги... Ньо... Вйо! Соб-соб!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 34); Храмцов так і застиг з піднятим веслом (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 112); Булькатий унтер-офіцер збоку підскочив до Мар'яна з піднятим клинком (Михайло Стельмах, I, 1962, 643);
//  Переміщений догори від звичайного положення (про краї, кінці одягу і т. ін.). Увіходить Хламушка. Він в осінньому пальті з піднятим коміром (Іван Кочерга, II, 1956, 41); Дитина вона, стоїть [донька] з піднятим подолком в руці і мудрує собі, як би то підманути матір (Михайло Стельмах, I, 1962, 157).

3. у знач. прикм. Переміщений угору із звичайного або похилого положення (про руку, голову, очі і т. ін.). «А!.. Так ти так..?» — заревів Степан і кинувся на мене з піднятими кулаками (Гнат Хоткевич, I, 1966, 6); Вона не відводить погляду, і він читає у виразі її піднятого обличчя, в кристалах очей щось схоже на непокору (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 147); Горбатюк набрав повні груди густого цигаркового диму і запахкав, як паровоз, випускаючи його кільцями над піднятою головою (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 121).

4. у знач. прикм. Який повстав проти кого-, чого-небудь. — Такий полковник Григор Лобода! ..Кращого б гетьмана піднятому людові й шукати немає чого... (Іван Ле, Наливайко, 1957, 130).

5. у знач. прикм., с. г. Виораний вперше або після великої перерви (про ґрунт). Волею партії на безкраїх просторах піднятої цілини вирощено багатий урожай пшениці (Радянська Україна, 26.II 1957, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 474.

Коментарі (0)