ПІДНОСИТИ, ошу, осиш, недок., ПІДНЕСТИ, су, сеш, док.; мин. ч. підніс, несла, несло; перех.
1.
Взявши в руки або навантаживши на себе, переміщати з
місця на місце; доставляти, несучи. Мар'я кинулась у
горниці за дзеркалом. — Дивися! — сказала, підносячи
(Панас Мирний, III, 1954, 178); Пішла [Жабі] в кулеметний
загін. Робота невеличка: підносити набої, воду,
допомагати пораненим... Якраз жіноча справа (Олесь Досвітній, Вибр.,
1959, 20); Ще вчора на ковзанці він був їй не кращим
і не. гіршим від інших, а це так і лізе в голову.
Певно тому, що підніс їй мішок — поглузувала сама з себе
(Михайло Стельмах, I, 1962, 151).
♦ [І, й обіруч] не піднести (піднесеш) — дуже
багато. Вони хитрі жінки, і мати і дочка, вони вам
наговорять такого меду, що обіруч не піднести (Марко Вовчок,
I, 1955, 377); — Дурний би я був виступати.. Відразу
пришиють тобі стільки гріхів, що й не піднесеш!..
(Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 48).
2. Посуваючи вгору або переміщаючи, наближати
що-небудь до когось, чогось упритул, близько. Сонце
припікало. То той, то другий, гупнувши трамбовкою,
підносив білий рукав до засмаленого обличчя й
обтирав упріле чоло (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 296); Завбудинку
неймовірно вдивлявся в його твір; то віддаляв його
від себе, то знову підносив до очей (Іван Микитенко, Повісті..,
1956, 78); Кожне яблуко було таке завбільшки, що й
голови Ясевої не видно було, коли він підносив
яблуко до рота (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 41); На остатнім слові
пані Качковська піднесла кінчик фартушка до очей
(Леся Українка, III, 1952, 646); Гетьман Остряниця, взявши
гусяче перо, підніс його до пергаменту і на мить
задумався (Олександр Довженко, I, 1958, 274); Причаївшись біля
брами, він сторожко поглянув на вулицю, вийняв
коробку, черкнув зразу двома сірниками й підніс
тремтливий вогник під стріху (Михайло Стельмах, I, 1962, 579);
// перен. Сприяти наближенню чого-небудь, поліпшенню
відчуття чогось. Весна Край порога сіє руту-м'яту,
Шум ріки підносить до вікна (Іван Вирган, В розповні літа,
1959, 69); Стерня колюча та мала Крізь сонця й
тумани Піднесла пахощі зела І всохла восени (Андрій Малишко,
Звенигора, 1959, 188).
♦ Піднесла лиха година; Піднесло кого — хтось
небажаний з'явився, прийшов несподівано, несвоєчасно.
— Піднесла ж лиха година цього Загнибіду!.. бог його
знає, чого воно світ так міниться. Здається, він тоді
зовсім не такий був (Панас Мирний, III, 1954, 98);
— Піднесло того Йосипенка з сватанням. Я його ні капельки
не любила; якийсь з його вайло, а так пішла, щоб не
хилитись по чужих людях (Панас Мирний, III, 1954, 171).
3. Подавати страву, питво і т. ін., частуючи. Встане
[Демко], мов обпльований, на людей не гляне, зараз
за шапку — і хоч і не проси, щоб зостався, хоч чого
хоч піднось йому, не хоче (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 481);
Сергій наливає склянку і підносить новоприбулому
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 207); [Яків:] А кума скупа: дві
румочки [рюмочки] піднесла — і шабаш (Марко Кропивницький, II, 1958,
415); — Може б, з'їсти чогось? — вголос подумав дід,
оглядаючи свій рід, і, коли Орися піднесла йому
полумисок з грушами, взяв одну (Олександр Довженко, I, 1958, 66).
♦ На блюдечку піднести і т. ін. див. блюдечко;
Підносити, піднести [печеного] гарбуза див. гарбуз;
Піднести пинхви (пинхву) див. пинхва; Підносити
(піднести) дулю [з маком], вульг. — те саме, що Дулю
[з маком] дати (показати і т. ін.) (див. дуля). — А
дзуски? — сказав Колісник, — оцього не хоч? — і підніс їй
під самісінький ніс здоровенну дулю (Панас Мирний, III,
1954, 276); Підносити (піднести) [тертого] хріну див.
хрін; Підносити (піднести) хліб-сіль див. хліб-сіль.
4. у сполуч. із сл. подарунок, дарунок і т. ін.
Те саме, що дарувати (у 1, 2 знач.). Сю вещ [річ], як
рідку і старинну, Підносимо царю Латину, 3
поклоном низьким, на ралець (Іван Котляревський, I, 1952, 173); Після
кожного виступу артистам підносили квіти (Дмитро Ткач, Арена,
1960, 198); Добрим звичаєм у селі стали
комсомольські весілля. Молодим колгосп видає по сто
карбованців авансу.., підносить їм подарунки (Радянська Україна, 19.IX 1961, 2); Дозволю собі піднести Вам на спомин
частину своїх творів (Панас Мирний, V, 1955, 431);
* Образно. Наші вчені, конструктори і робітники піднесли
XXIII з'їздові КПРС неоціненний дарунок —
автоматичну станцію «Луна-10» успішно виведено на
навколомісячну орбіту, і вона стала першим штучним
супутником Місяця (Комуніст України, 4, 1966, 9);
// розм.
Давати хабара. — Він, — кажуть, — оббрехав нас
справникові, він йому що-небудь підніс, щоб нашим хлібом
орудувати... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 141).
5. Узявши, переміщати знизу догори, у вище положення.
Брав [добродій] нову склянку і підносив її над
головами юрби (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 405); Віддаючи
останню шану офіцерові Великої армії, всі присутні
піднесли вгору свою різноманітну.. зброю (Олесь Гончар, III,
1959, 125); У малесенькій накуреній кімнаті читав
[Улас] уголос, про страшних орлів, які можуть у
пазурах піднести малу дитину (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 49).
♦ Підносити (піднести) зброю (сокиру і т. ін.) — те
саме, що Піднімати (підіймати, підняти, підійняти)
зброю (меч, сокиру і т. ін.) (див. піднімати). Я бачу
серцем — месник у лісах Вбива чужинця, напува
Десною. То ж Марко Гуща, Гуща у боях За рідний край
підносить чесну зброю (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 210);
Щасливий воїн, що в ім'я миру Свою підносить бойову
сокиру, Во ім'я правди кривду тне з плеча!
(Максим Рильський, Зим. записи, 1964, 48); Підносити (піднести)
келих (келех, кухоль, чарку і т. ін.) за кого — що — те
саме, що Піднімати (підіймати, підняти, підійняти)
келих (келех, кухоль, чарку і т. ін.) за кого — що
(див. піднімати). Ми підносимо наші грузинські
келихи з великим почуттям — за Україну, за дружбу, за
нашу зустріч, за перемогу! (Юрій Яновський, I, 1954, 70); На
сімейному святі, до краю наповнивши келих, Я
сьогодні, мій друже, за тебе його піднесу (Ігор Муратов, Ідуть..,
1951, 102); Підносити (піднести) прапор (стяг,
знамено і т. ін.) — те саме, що Піднімати (підіймати,
підняти, підійняти) прапор (стяг, знамено і т. ін.) (див.
піднімати). В Донбасі лунають повстання гудки, Щоб
бить генеральські і панські полки, І Київ робочий як
сталь устає, І Харків підносить знамено своє
(Максим Рильський, III, 1961, 237); Все зайнялось, ти став на чолі,
Щоб стяг козацький піднести (Павло Грабовський, I, 1959, 133);
Ми ж не злякаємось! Гордо та сміло Стяг піднесемо
за правеє діло (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 276);
Геніальні вчителі і вожді робітничого класу Карл Маркс
і Фрідріх Енгельс обґрунтували неминучість торжества
комунізму, високо піднесли його прапор (Колгоспник України,
9, 1961, 1); Підносити (піднести) руку див. рука;
Підносити (піднести) тост за кого — що — те саме, що
Піднімати (підіймати, підняти, підійняти) тост за
кого — що (див. піднімати). Підношу з повним кухлем
Я тост за береги Дніпра (Максим Рильський, II, 1960, 46).
6. Підводити, піднімати (руку, голову і т. ін.). Остап
уперто дивиться в землю, всю дорогу не підносить
голови (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 310); Наплакавшися ревними
сльозами, козачка піднесла голівку (Марко Вовчок, I, 1955,
322); Весь почорнілий, важко сів він на лаву, але
відразу схопивсь, підніс кулаки, затряс ними, хрипло
вигукуючи якісь страшні, невідомі слова... (Євген Кротевич,
Сини.., 1948, 21).
♦ Підносити (піднести) очі (погляд, зір і т. ін.) —
починати дивитися на кого-небудь, спрямовувати
погляд на щось. Підносила [Дозя] свої блискучі очі й
остановляла [зупиняла] їх на його молодецькім,
уродливім лиці (Іван Франко, VIII, 1952, 231); — Ви знаєте, це
нашого власного виробу, — зауважила жінка, коли я,
випивши, аж прицмокнув. — Вашого? — здивовано підніс
очі Карпо. — Ви хіба винороби? (Олесь Досвітній, Вибр., 1959,
418).
7. перен. Звеличувати, прославляти. — Як можна
говорити про забуття! Народ їх [загиблих] так піднесе,
як ніколи нікого в історії не підносили! (Юрій Яновський,
I, 1954, 179); Самі набирали [письменники] у своїй
душі і снаги, і сили; а критика уже потім їх оцінила
і піднесла геть високо угору (Панас Мирний, V, 1955, 380);
Труд — у ньому все — пошану дасть і славу, тебе
угору піднесе, твою сім'ю, державу (Петро Дорошко, Три богатирі,
1959, 17); Максим Горький говорив, що фольклор
підніс Леніна на висоту міфічного героя далекої давнини
рівного Прометеєві (Народна творчість та етнографія, 2, 1965, 10);
// у сполуч. із сл. роль, авторитет і т. ін. Робити
кого-, що-небудь значнішим, вагомішим (про осіб,
організації, колективи і т. ін.). — Я пропоную зараз же
виробити інструкцію.., щоб підносили наш старий
авторитет (Василь Еллан, II, 1958, 34); Марксистська політика
підносить робітників до ролі керівників селянства
(Ленін, 22, 1972, 272); Масова робота серед
населення ще більше піднесла авторитет учителів і
школи (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 209); Наші успіхи в
галузі економіки, науки, культури, послідовно миролюбна
політика незмірно піднесли міжнародний престиж
країни Рад, посилили її вплив на розвиток світових
подій (Мистецтво, 5, 1961, 5).
♦ Підносити (піднести) до небес див. небеса;
Підносити (піднести) кого у чиїх очах (рідше перед
очима) — поліпшувати чиюсь думку про кого-небудь.
Проміння тої слави осявали й її.. Це її підносило у
власних очах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 324); Меланія залишилась
однаковою, тією некрасивою, скованою, незграбною,
яку він зустрів сьогодні в конторі. Даремно тепер
силкувався Іван Федорович якось поправити становище
і знову піднести свою колгоспницю в очах
скульптора (Олесь Гончар, I, 1954, 501); Підносити дух див. дух.
8. Переміщати, піднімати кого-, що-небудь угору (про силу вітру, повітря, Води і т. ін.). На річці з'явилися хвилі. Вони підносили човен, як легеньку трісочку (Натан Рибак, Що сталося.., 1947, 124); Снаряд упав недалеко од нас і підніс догори великий водяний стовп (Олександр Довженко, III, 1960, 381); * У порівняннях. Гомоніли [люди] між собою і підбігали до писаря, наче їх вітром підносило (Марко Вовчок, VI, 1956, 232).
9. перен. Простягати, спрямовувати вгору (гілки, крону і т. ін.). Обголені з листя каштани і ясені підносили свої сірі гілляки до сірого неба (Іван Франко, VI, 1951, 443); Каштани підносять свічі, Тополі співають в вись (Микола Бажан, I, 1946, 175); Проти вікна якийсь кущ підніс довге стрілчасте листя і високе стебло цвіту (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 22); Як дика грушка серед жита Біля вкраїнського села, Маленька пальма сумовита Над полем крону піднесла (Максим Рильський, III, 1961, 298).
10. перен. Височіти, виділятися чимсь. У вогкій синяві понад зеленим світом Підносив Арарат нетлінний свій тюрбан Із шовку білого; Його могутній стан Широким поясом оповивали хмари (Максим Рильський, III, 1961, 158).
11. Підвищувати, посилювати (темпи, рівень і т. ін.).
Вміло використовуючи нові можливості, ми рік у рік
підносили врожайність усіх культур і, насамперед,
озимої пшениці (Хлібороб України, 6, 1967, 7); Колгоспи
і радгоспи області що не день підносять темпи
збирання бавовни (Радянська Україна, 17.IX 1960, 3); Мені здається,
що у мене.. нестане тої любові до діла, що піднесла б
енергію (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 163); Ніщо не піднесе до
такої міри революційної енергії всесвітнього
пролетаріату, ніщо не скоротить так сильно шляху, який веде
до його повної перемоги, як ця рішуча перемога
революції, що почалася в Росії (Ленін, 11, 1970, 41); Щоб
круто піднести виробництво овочів та картоплі,
потрібно також низькопродуктивні сорти замінити
районованими і рекомендованими високопродуктивними
сортами, Що їх створили або поліпшили радянські
селекційні установи (Овочівництво, 1956, 14);
// Допомагати,
сприяти розвиткові, розквітові чого-небудь. Не міг я
того дочитатися, яким то способом хоче пан маршалок
підносити той [домашній] промисл (Іван Франко, II, 1950,
131); — Дідусю, розкажіть, як ви культуру, художню
самодіяльність колись підносили [на селі] (Євген Кравченко,
Квіти.., 1959, 121); Успіхи комуністичного будівництва
несуть якнайбільший достаток і радісне життя всім,
ще вище підносять могутність, честь і славу
Радянської Батьківщини (Програма КПРС, 1961, 124);
//
Надавати більшого значення чому-небудь, наголошуючи
на чомусь, посилюючи щось. Деякі відомості, почуті
від Павла та Варвари, Обушний занотував собі до
блокнота, і це ще дужче підносило відповідальність
обох комсомольців (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 309).
♦ Підносити, (піднести) [ще] на один (вищий,
новий і т. ін.) ступінь (щабель) що — порівняно з
попереднім станом поліпшувати, удосконалювати
що-небудь. Виконуючи історичні рішення XXI з'їзду КПРС,
партійні організації.. підносять на вищий щабель всю
ідеологічну роботу в масах (Наука і життя, 6, 1959, 1); В. І.
Ленін в нових історичних умовах розвинув і підніс
на вищий ступінь марксистське вчення, в тому числі
теорію класів і класової боротьби (Комуніст України, 2, 1967,
61).
12. перен. Робити кого-небудь бадьорим, енергійним і т. ін. Зцілющим бальзамом у груди пречисте повітря Ллється, й тепло весняне так і підносить мене (Іван Франко, XIII, 1954, 307); Щорс любив музику й співи, у найважчі години свого короткого життя звуки музики окриляли й підносили його... (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 77); [Мордовець:] Та хвилина всього мене піднесла! ..я написав замітку (Павло Тичина, I, 1957, 295); Нова хвиля захоплення піднесла народ (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 269).
13. Приділяти уваги більше, ніж треба; вихваляти.
Він розповів Міхонському зміст поеми, дитячим
звичаєм підносячи більше чудесні та фантастичні
пригоди, а поминаючи побутові картини (Іван Франко, III, 1950, 34);
Коли Шафорост захопився пропозицією Надії і
почав підносити її думку, мов якесь відкриття, — в очах
Лебедя спалахнули світлячки заздрощів (Яків Баш, Надія,
1960, 130); Це була сатира «Патріотичні пориви», де
Іван жорстоко висміяв попа, який дере з хлопа три
шкури, а реакційна газетка «Слово» підносить його
як великого патріота (Петро Колесник, Терен.., 1959, 290);
// у
сполуч. із сл. тема, ідея і т. ін. Розробляти,
пропагувати, надаючи особливого значення. Теми, які підносив
Франко в художніх творах, в значній мірі
властиві і його публіцистиці, літературно-критичним
статтям та науковим працям (Наука і життя, 8, 1956, 3);
Шевченківські заклики до єднання народів слов'янського
світу підносить у 70 рр. XIX ст. український
демократичний письменник Михайло Старицький (Вітчизна, 5,
1956, 125); Як справжній драматург-новатор
Карпенко-Карий створив повноцінну літературну драму,
підніс у ній соціальні проблеми (Українська література, 9 клас, 1957, 94).
14. Розпочинати певні дії як реакцію на щось. Доста
[досить] тільки, щоби чоловік показався, так молоді
підносять великий крик, плачуть, голосять і,
трясучися, тікають урозтіч на всі боки (Лесь Мартович, Тв., 1954,
54); Не буть війні! Моя Вітчизна Піднесла клич на
всі краї (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 15).
♦ Підносити (піднести) голос: а) починати
говорити. — А що, коли б узятися за затоплену Корапатівську
рудню? — тихо, несміливо підніс голос худий високий
дідок (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 192); Ми помітили, що Поля
хоче говорити. Вона почервоніла і безпомічно
оглянула нас усіх, проте піднести свій голос не
наважувалась. Сев її підбадьорив, і вона розповіла свою
коротку історію (Юрій Яновський, II, 1958, 104); б) говорити
голосно, голосніше; підвищувати тон, сердячись. —
Заспокойтесь, — кінчаю я, — я не хочу підносити свого
голосу, я сваритись не буду (Юрій Яновський, II, 1958, 26);
Спочатку надто гостро, навідсіч заперечував Остап.
Навіть уперше підніс був голос і на Гандзю (Євген Кротевич,
Сини.., 1948, 16); в) виступати, закликаючи до певних
дій. Мільйони, мільйони, мільйони Підносять голос:
— За мир! (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 11); Світова
громадськість піднесла свій голос проти перетворення
космосу на військовий полігон (Наука і життя, 4, 1967, 43).
15. у сполуч. з ім. місто, стіни і т. ін. Будувати, споруджувати що-небудь. Петербург! Народ підносив Місто, — люди трудові... (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 121); Ми город підносим, мов чашу весни, розцвітання й музики (Микола Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 9); * Образно. Дивився, як будувалась ніч. Як вона ставила легкі колони, заплітала сіткою тіней, зсувала й підносила вгору непевні, тремтячі стіни, а коли все це зміцнялось й темніло, склепляла над ними зоряну баню (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 228).
16. у сполуч. з ім. степінь, квадрат, куб і т. ін. та з прийм. до. Знаходити добуток, множачи певне число чи алгебричний вираз сам на себе вказану кількість разів. Щоб піднести до квадрата або куба степінь, треба відповідно помножити на 2 або 3 показник степеня (Кисельов, Алгебра, I, 1956, 52).