в означеннях
Тлумачення, значення слова «підноситися»:

ПІДНО́СИТИСЯ, о́шуся, о́сишся, недок., ПІДНЕСТИ́СЯ, су́ся, се́шся; мин. ч. піднісся, неслася, лося; док.

1. Переміщатися, підніматися вгору, у вище положення. Дишель то підносився вгору понад голову коней, то спадав аж до землі (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 76); Коли вже ми були близько від берега, ліхтар почав підноситися по вантах вище й вище і зупинився на марсі (Юрій Яновський, II, 1958, 165); Вгору піднісшись на хвилі високій, Глянув він пильно, і от — недалеко вже землю побачив (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 107).

2. Підводитися, підніматися з нормального або похиленого положення у вище чи вертикальне (про очі, голову і т. ін.). Прочувся Остапів голос, й усі козацькії голови піднеслися, усі козаки насторожилися (Марко Вовчок, I, 1955, 333); Її очі звільна піднеслися на лице Євгенія (Іван Франко, VII, 1951, 265).
Рука [не] підноситься див. рука.

3. Поширюватись над чим-небудь, вище чого-небудь під дією чогось (вітру, повітря і т. ін.). Тирсяний пил підноситься вгору, виповняє увесь бриг білявим мороком (Юрій Яновський, II, 1958, 141).

4. Відриваючись від землі, починати летіти; злітати в повітря, на інші планети. Кружляє [кленовий лист] на галявині, то вгору підноситься, то хилиться до землі (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 16); — А як він [аероплан] летить? — Розженеться, пробіжить й підноситься... (Остап Вишня, I, 1956, 206); — Я би хотів видумати чоловіка іншого, ..щоб міг піднестися на місяць, на сонце (Іван Франко, VIII, 1952, 399); Широким помахом крил дужих своїх Високо піднісся орел сизокрилий, Все вище та вище до хмар золотих, Та й хмари високі його не спинили (Володимир Самійленко, I, 1958, 107).

5. рідко. Летячи, наближатися, підлітати до чого-небудь. Могутньо бренить велетенський металевий птах. До нього підноситься звичайний птах-хижак, щоб супроводити могутню птицю (Микола Трублаїні, I, 1965, 55).

6. тільки недок., рідко. Простягатися, мати напрямок угору. Шлях цей все крутіше підноситься вгору, рух вперед набирає все стрімкішого розбігу (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 196); Вулиці Алма-Ати, певне, не мають собі подібних в інших містах. Кожна з них, прокладена впоперек міста, повільно прямує, підносячись в гори (Терень Масенко, Життя.., 1960, 47);  * Образно. Проходиш по узгір'ї ти, Де в скелях ручаї закуто. Завжди дорога до мети Підноситься суворо й круто (Любомир Дмитерко, Вітчизна, 1948, 121).

7. розм. Вставати, підводитися. Гриць піднісся з землі і витріщив на пана свої сиві очі (Іван Франко, II, 1950, 100); Кирило ще раз засвистав, потім піднісся і щосили кинувся до перелазу (Мирослав Ірчан, II, 1958, 88).

8. Ростучи, ставати вищим (про рослини). Низькі підстрижені дерева росли скрізь вподовж алей і стежок, але жодне з дерев не підносилося вище метра від землі (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 336); Недарма ми буйним цвітом стелем Узгір'я, де піднісся дуб ставний, Що пам'ятник отінює німий: Він рідний нашим городам і селам (Максим Рильський, II, 1960, 88).

9. Височіти над чим-небудь, на фоні чогось. Над старою невеличкою хатиною підносилась високо вгору на стовпах залізна зелена покрівля (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 175); Невдовзі Клим стояв на краю яру, зарослого кущами ліщини, серед яких де-не-де підносились білокорі берези, вкриті янтарем осіннього листу (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 294); Дуже багато айсбергів плаває біля берегів Гренландії і Антарктиди. Їх ширина і довжина вимірюється кілометрами, а прямовисні стіни підносяться над водою на 20—30 м, іноді і на 100 м (Фізична географія, 5, 1956, 119); Вежі Кремля піднеслись над Москвою-рікою, Тіні блакитні лягають від Ленінських гір (Максим Рильський, III, 1961, 101).

10. Будуватися, споруджуватися (про будівлю, споруду). На сільських площах, особливо в рівнинних селах, повинні підноситись будівлі-орієнтири (Олександр Довженко, III, 1960, 91); Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити й як жваво підносяться людські будівлі! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Піднеслись вгору велетенські цехи заводів там, де були руїни (Радянська Україна, 1.I 1951, 2);
//  перен. Височіти над чимсь, маючи щось за основу. Визнавши, що економічний лад є основою, на якій підноситься політична надбудова, Маркс найбільше уваги приділив вивченню цього економічного ладу (Ленін, 23, 1972, 43); Мій пам'ятник стоїть триваліший від міді. Піднісся він чолом над царські піраміди (Микола Зеров, Вибр., 1966, 281).
Підноситися (піднестися) в уяві — з'являтися, поставати в уяві (звичайно про чийсь образ). Образ жінки підносився в його юній уяві, як ніжна пісня, що звучить йому завжди з самих глибин дитинства (Петро Колесник, Терен.., 1959, 95).

11. Зростати, ставати більшим, активнішим за ступенем вияву. Підносилось, зростало і висилось своїм чистим верхів'ям на конгресі довір'я до СРСР, довір'я, що переростало в любов (Павло Тичина, III, 1957, 39); У XX ст. інтерес до українського епосу в Англії значно підноситься, особливо після 1905 р., коли на Україні пожвавлюється літературне й видавниче життя (Радянське літературознавство, 4, 1966, 61);
//  Набувати, досягати вищого рівня, розвиваючись, удосконалюючись і т. ін. Ще вище підноситься добробут радянських людей, будівників комуністичного суспільства (Радянська Україна, 30.IX 1950, 1); В ході розвитку виробництва в колгоспах та радгоспах.. сільське господарство піднесеться на вищий ступінь, що відкриє можливість переходу до комуністичних форм виробництва і розподілу (Програма ІШРС, 1961, 74);
//  Поліпшуватися (про настрій, почуття). Гадаючи, що Тетяна вгамовується тим швидше, чим менше їй заперечувати, Федір Іполитович прочитав ту кляту статтю від першого слова до останнього. Настрій од того йому не піднісся (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 109).
 Підноситися (піднестися) духом: а) ставати бадьорим, енергійним. Одним душевним тільки рухом примусиш [Н. М. Ужвій] їх [людей] піднестись духом, змістовним стати у житті (Павло Тичина, II, 1957, 34); б) ставати більш веселим; веселішати. Коли з'ясувалося, що йому не загрожує ніяка небезпека, заспокоївся і піднісся духом (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 197).

12. перен. Досягати в чому-небудь високого рівня; удосконалюватися. Російський пролетаріат піднісся в своїй революції на гігантську висоту, не тільки в порівнянні з 1789 і 1793 рр., а й у порівнянні з 1871 роком (Ленін, 44, 1974, 401); Лисенко у своїх творах на слова Шевченка піднісся до такої висоти натхнення, емоційного напруження і пристрасті, як і сам поет (Народна творчість та етнографія, 3, 1962, 70);
//  у сполуч. із сл. роль, авторитет. Ставати значнішим, вагомішим у чиїхось очах. Її авторитет дуже піднісся серед дітей, коли вона повідомила, що бачила живого слона і живісіньких білих ведмедів (Олесь Донченко, VI, 1957, 36); Як ніколи, високо піднісся міжнародний авторитет Радянської держави (Літературна газета, 15.XI 1960, 1); — Мені вже шістнадцять літ, — переконливо мовила Наталка, щоб хоч трохи піднестися в очах нової господині (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 30).

13. у сполуч. із сл. вгору. Звучати гучніше, голосніше (про голос, спів і т. ін.). Пісня то підносилася вгору, то стишувалася, немов човен, потопаючи й виринаючи серед хвиль (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 32); У класі стояла незвичайна тиша, тільки голос учительки то підносився вгору, як хвиля, то бринів тихо й щиро... (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 33); Говорить [Галина] твердо, упевнено, і тільки аж тоді затремтів трішки голос її, піднісся вгору, задзвенів металом, коли виголошувала свою урочисту обіцянку... (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 6);
//  Набирати звучання, звучати. Хай твориться легенда, хай підноситься пісня! Він стоїть перед нами в темряві й тумані, він умирає за революцію в далеких просторах героїчного 1920 року (Юрій Яновський, I, 1954, 9); За місто, за села, за труд стариків Весільний, веселий підноситься спів (Павло Усенко, Вибр., 1948, 110); Писклявий чоловічий голос, що, без сумніву, належав Шварцові,.. піднісся й собі (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 417).

14. тільки недок. Пас. до підносити.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 473.

Коментарі (0)