в означеннях
Тлумачення, значення слова «підошва»:

ПІДО́ШВА, и, жін.

1. Нижня частина взуття, якою ступають по землі, пришита або приклеєна до верху за допомогою устілки. Чую дрібне цокання підошов у камінь, тих дерев яних дзвінких підошов, що одкидають од себе круглі жіночі п'яти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 406); Оля запнулася хустиною, ледве натягла зношені чоботи з дірявою підошвою й побігла в хлів (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 93);  * Образно. — Ех, товаришу! Укупі з тобою ми падали й стогнали під важкою підошвою старого життя. Укупі розчавлені й безсилі (колись) проклинали його (Андрій Головко, I, 1957, 65);
//  Нижня поверхня стопи; ступня. Генрікова сідає, Берта стає перед нею навколішки і виймає їй скабку з підошви (Леся Українка, IV, 1954, 214); Ми сіли з Севом на мол і спустили ноги. Хвиля розбивалася об камінь і дохлюпувала до наших підошов солоні краплі (Юрій Яновський, II, 1958, 51).

2. Підніжжя гори, узгір'я. Біля підошви горба.. розляглися колгоспні ставки (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 123); Коло підошви гори починалася найважча піша тропа в гори (Терень Масенко, Життя.., 1960, 63);
//  спец. Нижній, ущільнений шар (відкладів, породи, ґрунту). — У підошві піщано-галькових відкладів на Приазов'ї лежить товща червоно-бурих глин (Геологія України, 1959, 357); По-новому стали обробляти поля. Щоб не утворювалася підошва в ґрунті, запровадили різноглибинну оранку (Хлібороб України, 3, 1969, 25).

3. спец. Дно балки, канави, водойми і т. ін. На території Української РСР більш придатними для овочівництва є ґрунти річкових заплав і підошов балок (Овочівництво, 1956, 52); Вода вже потроху заливала нижню смугу довгої коси острова. Олег відчув, що катер не спирається на тверду підошву океану, безсило гойдається на хвилях, задерши корму (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 167).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 478.

Коментарі (0)