в означеннях
Тлумачення, значення слова «підпалений»:

ПІДПА́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до підпалити. Підпалена необачною рукою, закурилася трава (Борис Грінченко, I, 1963, 526); Горіло передмістя, підпалене запалювальними бомбами, що ними ворог обстрілював мирні житла (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 151);  * Образно. Підпалені сонцем хмарини, звичайна вечірня заграва, нагадували відблиск недавніх пожарів (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 277);
//  підпалено, безос. присудк. сл. Стоптала подвір'я із садом люциперів [фашистів] чорних навала. Онуку забито у житі. Снарядом підпалено дім (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 112).

2. у знач. прикм. Який трохи підгорів (про хліб, страву і т. ін.). Він чує, як Орися торохтить у хатині кочергами, звідти пахне підпаленим свіжовипеченим хлібом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 283);
//  Пошкоджений вогнем; обгорілий. — Підходжу до електропечі, дивлюся, склепіння підпалене, місцями вже навіть сосульки висять (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 33).

3. у знач. прикм., розм. Зморений або розпалений швидкою їздою (про коня).  * У порівняннях. [Мартин:] Чого ти так засапався? Сопеш, як підпалений кінь (Карпенко-Карий, I, 1960, 347).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 479.

Коментарі (0)