ПІДПІ́ЛЬНИК, а, чол. Той, хто працює в умовах підпілля (у 2 знач.). Денис Дорошко був умілим конспіратором, досвідченим підпільником (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 207); Вже цілий тиждень молоді підпільники напружено чекали наслідків Вальчиної роботи (Олесь Гончар, IV, 1960, 81).