ПІДПІ́ЛЛЯ, я, сер.
1. Місце, простір у приміщенні
під підлогою. З'єднувати підпілля і пустоти
міжповерхового перекриття з зольником печі не дозволяється
(Довідник сільського будівельника, 1956, 459);
// Місце під
підлогою, де потай від сторонніх ховають що-небудь.
В його квартирі з'явилося підпілля, де переховувалися
закуплені цінності (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 93).
2. тільки одн. Нелегальна діяльність, спрямована проти властей, а також конспіративне життя тих, хто бореться з властями. Тільки підпілля виробляє революційну тактику і несе її в маси як через нелегальну, так і через легальну пресу (Ленін, 23, 1972, 197); Вони, комуністи, готують підпілля. Вони руйнуватимуть фашистську армію, фашистський лад (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 91); Михайло Кирилович продовжує розповідати про своє життя в підпіллі (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 141); Щоб робота гуртка у Львові змогла вийти на ширше поле громадської діяльності.., гурток повинен ввійти в контакт з політичною еміграцією і революційним підпіллям Росії (Петро Колесник, Терен.., 1959, 217).