в означеннях
Тлумачення, значення слова «підпливати»:

ПІДПЛИВАТИ, аю, аєш, недок., ПІДПЛИВТИ і ПІДПЛИСТИ, иву, ивеш, док.

1. Пливти плавом або на чому-небудь, наближаючись до когось, чогось. Русалка (підпливає близенька, хапає за руку, заглядав у вічі) (Леся Українка, III, 1952, 188); Вдосвіта з великими труднощами стали підпливати човном до затопленого села Загребелля (Олександр Довженко, Зач Десна, 1957, 484); Переборюючи течію й цурпалки льоду, я підплив до Жабі, що зовсім поринула у воду (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 183);
//  перен. Підходити, під'їжджати повільно або поважно, ніби пливучи. Бони [купці] негайно ж підпливли до неї [княгині Ольги], низько вклонились, привітались, заходились скаржитись і нарікати (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 137); Ешелон підплив до перону під співи, музику, сміх, радісні вигуки (Анатолій Дімаров, Ідол. 1961, 348).

2. Пливти планом або на чому-небудь, потрапляючи під щось. Підпливти під міст;  * Образно. Хмари, як хвилі, перекочувалися на небі, підпливали одна під одну (Юрій Яновський, II, 1958, 97);
//  Текти, проникати під кого-, що-небудь; підтікати. Струмок виходить з берегів, вода підпливає під поли намету (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 281).

3. Підніматися з глибини чого-небудь на поверхню. Вони говорили йому, що яма багата, що кип'ячка буде раз у раз підпливати (Іван Франко, I, 1955, 141);  * Образно. Нова хвиля злості стала підпливати йому до серця (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 83);
//  перен. Рухатися, переміщатися (перев. про небесні світила). Уже сонце високо підплило, бралося до раннього обіду (Панас Мирний, III, 1954, 314).

4. чим. Лежати залитим або заливатися, змочуватися кров'ю, слізьми і т. ін. Дивлюся: лежить той вусатий офіцер на підлозі й кров'ю підпливає (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 139); Оксана.. плакала-плакала, аж слізьми підплила… (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 432);
//  перен. Покриватися, вкриватися чим-небудь. Темні гори поступово підпливають низовими білими туманами (Олесь Гончар, Новели, 1954, 68).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 484.

Коментарі (0)