ПІДПОЛКО́ВНИК, а, чол. Військове звання середнього командного складу рангом нижче полковника, а також особа, що має це звання. Полковники Рябов, Зарубін, Федорченко й інші полковники й підполковники пояснили солдатам наказ командування (Олександр Довженко, I, 1958, 316); — Товаришу гвардії підполковнику дозвольте звернутися, — промовив Цимбал (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 36).