в означеннях
Тлумачення, значення слова «підпорядковувати»:

ПІДПОРЯДКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПОРЯДКУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех., кому, чому.

1. Ставити у залежність від кого-, чого-небудь. Зробивши композиційним центром роману історію сільського юнака Юрка Крука, П. Козланюк підпорядковує ідейному задумові усі елементи сюжетного розвитку (Радянське літературознавство, 3, 1957, 17); Буржуазія підпорядкувала село пануванню міста (Маніфест комуністичної партії, 1947, 18);
//  Примушувати діяти відповідно до чого-небудь, у залежності від чогось. Він умів усе підпорядковувати одній меті (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 22); Партія всіляко дбає про те, щоб підпорядкувати діяльність науково-дослідних закладів потребам практики (Комуніст України, 3, 1962, 6).

2. Передавати у чиє-небудь відання, під чиєсь керівництво, начало. Буржуазія і Лютер вже відмовлялись від старих планів реформації і були готові підпорядкувати церкву князям (Історія середніх віків, 1955, 161).

3. грам. Ставити у синтаксичну залежність, приєднувати способом підпорядкованості.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 485.

Коментарі (0)