в означеннях
Тлумачення, значення слова «підправляти»:

ПІДПРАВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПІДПРАВИТИ, влю, виш; мн. підправлять; док., перех.

1. Усуваючи незначні неполадки, пошкодження в чому-небудь. робити придатним для користування, лагодити. — Бач, я й думав з весни підправити оселю... Видно, солома прогнила, — сказав Яків, обдивляючись стелю (Панас Мирний, IV, 1955, 89); Петру трохи підправив соху, оббив її мідною бляхою, бо стара дровиняка розкололась і могла підвести в гарячу пору оранки (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 367).

2. Усувати окремі недоробки, помилки і т. ін., вдосконалюючи що-небудь. Пристаркуватий ротний кравець.. зважився-таки запропонувати Ясногорській свої послуги: — Давайте, я вам шинельку... трошки підправлю, перероблю (Олесь Гончар, III, 1959, 199); Мабуть, немає такого твору, до якого письменник [І. Ле] не повертався б з бажанням щось підправити, щось додати чи змінити перед кожним його перевиданням (Вітчизна, 3, 1965, 181);
//  також без додатка. Вказувати кому-небудь на помилку або уточнювати (перев. про мову, висловлювання). Навчання в школі [червоних командирів] провадили командири полків, батальйонів, рот. Якщо траплялись у когось промахи, Щорс підправляв учителів (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 72); — Де-то храма [кульгає]? і не на одну [ногу], а він і обома не здужа ходити, — підправив підбрехач (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 489).

3. Приводити в порядок, у потрібний вигляд. Він почував себе незручно, тягнув плечі новий піджак, і завеликий комірець щоразу доводилося підправляти (Натан Рибак, Час, 1960, 801); Позагортала [жінка] вирви й ями, зарівняла окопи, вичистила криницю, оглянула город, підправила грядки (Юрій Яновський, Мир, 1956, 6).

4. Відновлювати, поліпшувати що-небудь. Влітку Панько хліборобив, а взимку заробляв по шахтах. Цей заробіток давав йому змогу не вбожіти, ще трохи й підправляти своє господарство (Борис Грінченко, I, 1963, 368); — Тепер треба подумати про те, щоб підправити господарство, а розмахувати кулаками після бійки — чи варто? (Іван Микитенко, II, 1957, 351).

5. Сунути під що-небудь. Коли вісь поламалась, то бери зараз дрючка з воза та й підправляй під вісь (Нечуй-Левицький, I, 1956, 577).

6. рідко. Те саме, що приправляти 1. Підправляти горілку лимоном.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 486.

Коментарі (0)