в означеннях
Тлумачення, значення слова «підпиратися»:

ПІДПИРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПІДПЕРТИСЯ, підіпруся, підіпрешся, док.

1. чим і рідко на що. Спиратися на що-небудь, стоячи або пересуваючись. Був [дід].. Сідий, в космах і пелехатий, Зігнувсь, підпершися ціпком (Іван Котляревський, I, 1952, 199); — Бачила, як вона кульгає, на патерицю підпираючись? (Степан Васильченко, II, 1959, 58); Жовніри, ковзаючись, підпирались мушкетами і списами, лізли на схили неприступної гори (Яків Качура, II, 1958, 486);
//  Схилятися, обпиратися головою, підборіддям, щокою і т. ін. на руку, долоню. Сумна та невесела сіла вона на лаві край столу і підперлася рукою (Панас Мирний, III, 1954, 246); Старий слухає — підперся рукою, зажурився (Юрій Яновський, IV, 1959, 111);
//  у сполуч. із сл. бік, боки. Упиратися рукою (руками) у бік (боки). Мачуха, як воїн, стала, підперлася руками в боки й кричала (Гнат Хоткевич, II, 1966, 94).

2. перен., розм. Доповнюватися чим-небудь; спричиняти щось. Прокляття й анахтеми підпираються позбавленням права на одержання допомоги від благодійних установ (Василь Еллан, II, 1958, 50).

3. перен. Мати що-небудь за свою основу, бути побудованим на основі чогось. Підпирався цей світ панською сваволею, канчуками поміщицьких посіпак та єлейними молитвами про спасіння душ пастирів духовних (Слово про Кобзаря, 1961, 16).

4. тільки недок. Пас. до підпирати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 482.

Коментарі (0)