в означеннях
Тлумачення, значення слова «підростати»:

ПІДРОСТАТИ, аю, аєш, недок., ПІДРОСТИ, ту, теш, док. Ставати, виростати трохи більшим, вищим, довшим і т. ін. (про людину, тварину, рослину тощо). Підростають буряки, зеленіють українські поля буряковим листом, як те море зелене (Нечуй-Левицький, I, 1956, 83); Борис підростає, тягнеться вгору (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 211); Підростуть У лузі коники, і чуть далеко Сухе тріщання їхнє... (Максим Рильський, I, 1956, 76); Зійшов горох, підріс, зацвів увесь рясненько (Гулак-Артемовський, Байки... 1958, 60);  * Образно. Здається б, і гаразд було: Вовки полохать перестали, — Так друге лихо підросло: Свої собаки шкодить стали (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 58); До вікон подалися селяни, придивляючись, як у далекому полі почала примхливо вививатись і підростати пожежа (Михайло Стельмах, I, 1962, 609);
//  Ставати дорослішим. [Химка:] Поки я мала була, то боялася не слухатися матері, а стала підростати... Хотілося молодій, як і другим, пожити, часом і погуляти (Панас Мирний, V, 1955, 221); — З дитинства ми було ростемо, як трава, мремо з половини, а коли підростаєм, цар охоче забриває нас у солдати (Олесь Гончар, II, 1959, 408); — Підростеш, дівка, гляди, якась підвернеться, — женись, вчись (Олександр Довженко, I, 1958, 463); Підросли хлопці, вже їм було по двадцять років, і кожний дістав свій хліб (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 56);
//  Жити, виховуючись за певних умов, у певному середовищі. Народився [Джамбул] і підростав ще в ту епоху, коли під похмурим небом минулого століття гірким словом своїм сміявся Гоголь (Павло Тичина, III, 1957, 66);
//  перен. Набуваючи знань, досвіду, уміння, ставати на вищий щабель розвитку. [Очерет:] Міряють і мене, Точечко, — критики та інші вимірювачі. Середній, кажуть, поет, проте за війну все ж таки ніби підріс (Іван Кочерга, II, 1956, 419);
//  перен. Поступово збільшуватись величиною, обсягом (про міста, будинки і т. ін.). День при дні підростали будівлі нового хутора Головатих (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 271); Змінилося місто [Заренау], підросло, причепурилося (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 451).
Мов (ніби, наче і т. ін.) підростає (підріс, підросла і т. ін.) — набувати вигляду задоволення, гордості і т. ін., побачивши, почувши, спостерігшії що-небудь приємне. Неважко вгадати серед натовпу того, чиє саме прізвище в цю мить оголошується: аж ніби підростає одразу, світлішає обличчя (Олесь Гончар, II, 1959, 214); — У мене ж нема того приданого, яке потрібно тобі, — дивується й непокоїться дівчина. — Дарма, наживемо якось, — аж підростає Левко в своїй щедрості (Михайло Стельмах, I, 1962, 537).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 493.

Коментарі (0)