ПІДРУ́БЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підрубити.
2. у знач. прикм. З підшитими краями. Рушник підрублений знайшла [мати], Сорочку білу.. Зітхнула тихо, підійшла (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 114).
ПІДРУ́БЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підрубити.
2. у знач. прикм. З підшитими краями. Рушник підрублений знайшла [мати], Сорочку білу.. Зітхнула тихо, підійшла (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 114).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 494.