ПІДРУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДРУБА́ТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Рубати, надрубувати знизу, при основі, корені; підсікати. Підрубував [Матвій] дерево з одного боку сокирою, а за ним ішли інші і підрізували його пилою з другого (Мирослав Ірчан, II, 1958, 254).
2. гірн. Вирубувати щілину в товщі, масі породи з метою полегшення наступного видобутку. Знову батько з сином підрубували шар вугілля, відпочивали, кінчивши зміну, й, мовчки глянувши один на одного, лишалися на зміну другу (Юрій Яновський, Мир, 1956, 261).
3. Обрубуючи, робити що-небудь коротшим. Кавунова хазяйновита Килина, повновладна володарка цього обійстя й цієї шопи, приймала від них готові віники, підрубувала держална, складала горою під стіни (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 149).
4. також чого, розм. Рубати, нарубувати ще трохи, додатково. Поверталася з поля худоба, жінки доїли корів, а чоловіки підкидали їм, корівкам, звісно, на ніч, вичищали гній; молодші — дівки та парубки — хто воду, хто дровець підрубати... (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 82).