ПІДШТРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., розм.
1. Ранити, колоти чим-небудь гострим. Четверо городовиків ввійшли просто в юрбу і, підштрикуючи піхвами шабель, підганяли неквапних (Юрій Смолич, Дитинство.., 1937, 162).
2. перен. Дошкуляти якими-небудь ущипливими, в'їдливими зауваженнями, натяками. Підштрикувати словами.