в означеннях
Тлумачення, значення слова «підсліпуватий»:

ПІДСЛІ́ПУВАТИЙ, а, е.

1. Який погано бачить або майже не бачить; з поганим зором. Михайло Юлійович стояв передо мною і через окуляри дивився на мене своїми підсліпуватими очима (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 60); Тишу порушила старенька Ярославина няня — бабуся Марина, підсліпувата й глуха (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 98);  * У порівняннях. Хата їхня.. давно похилилась і, наче підсліпувата людина, дивилась на світ одним маленьким віконечком (Віталій Петльований. Хотинці, 1949, 162).

2. перен. Який є джерелом неяскравого, тьмяного світла, випромінює його. Тут [в камері] під стелею гака ж сама підсліпувата жовтувата лампочка (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 127); Невеличкий підсліпуватий каганчик затремтів у руках (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 678); Темно, тільки десь на Висілку блимають підсліпуваті вогники (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 48);
//  Який пропускає мало світла (про маленькі вікна, а також будівлі з такими вікнами). На підсліпуватім віконці стояла невеличка лампа (Іван Франко, IV, 1950, 247); Ось невеличкий гайок,.. хатинка з підсліпуватим віконцем (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 120); До малої підсліпуватої хатини край села під'їздить на вілісі генерал і два полковники (Олександр Довженко, I, 1958, 347).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 502.

Коментарі (0)