ПІДСМІХНУ́ТИСЯ, нуся, нешся, док. Однокр. до підсміюватися. Леся звела на неї свої вогкі, рожево-сині очі з таким здивуванням, що Зоня аж підсміхнулася (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 73).
ПІДСМІХНУ́ТИСЯ, нуся, нешся, док. Однокр. до підсміюватися. Леся звела на неї свої вогкі, рожево-сині очі з таким здивуванням, що Зоня аж підсміхнулася (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 73).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 503.