Словник української мови

ПІДСТЕРІГАТИ, аю, аєш, недок., ПІДСТЕРЕГТИ, ежу, ежеш, док., перех. і без додатка. Таємно вистежуючи, чекати появи кого-, чого-небудь. На морях купців підстерігали морські розбійники (Історія середніх віків, 1955, 73); Прохор вертався з корчми, підстерегли його, напались і ..побили (Нечуй-Левицький, III, 1956, 335);  * Образно. Я буду підстерігати саме життя, обрізувати од його живі тремтячі скибки, записувати теє протокольно у свій альбом (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 378);
//  Чекати, вижидати слушного, сприятливого часу, випадку, моменту. Софійка, підстерігши слушну хвилину, дістала із жердки.. дідові штани (Анатолій Дімаров, Ідол, 1961, 8).