ПІДСУВАТИ, аю, аєш і ПІДСОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСУНУТИ, ну, неш, док., перех.
1. Сунучи, переміщати що-небудь під когось, щось. Він.. висовував з-під ліжка якусь скриню й не підсовував її, а кидав серед хати (Нечуй-Левицький, I, 1956, 339); Він.. виніс і подушку з спальні, підсунув під голову (Панас Мирний, III, 1954, 279).
2. Наближати що-небудь до когось, чогось. Він
підсував Іванові страви і припрохував, дивлячись кудись
поза нього (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 412); Підсуваючи до столу
ослін, Вирвиглаз глянув на матроса і сторопів (Олександр Бойченко,
Молодість, 1949, 105); Хомашиха замахала перед нею
руками, певно, вмовляла її взяти й підсовувала до
рук кошика (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 194); Галя..
підсунула до себе стілець (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 80);
// Соваючи, переміщати знизу вгору. Шапку йому
видали не по розміру, і вона весь час налізала на очі,
І він кожного разу підсуває її (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 488);
Калинович підсунув окуляри високо на чоло (Іван Франко,
VI, 1951, 325).
3. розм. Підкладати, давати і т. ін. що-небудь
комусь несподівано або непомітно. А діставали шматок
хліба, батькові та синові підсувала [Марія] на вечерю
(Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 25); Вона.. часто помічала, що
і старі, і Лаврін підсовують їй смачніші шматки
(Олесь Донченко, III, 1956, 92); Охочих до мінянки купа
велика; ..як зручно вмів [Герман] підсунути кожному те,
чого той хотів (Іван Франко, VIII, 1952, 340); * Образно.
Забобонний страх прокинувся в ньому, уява, підсичена
темнотою, творила і підсувала всякі страшні образи
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 270);
// Влаштувати кого-небудь десь,
пристосувати до чогось з якою-небудь метою. Були
вже навіть спроби.. підсунути німцям у поліцію..
когось з своїх комсомольців (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960,
37);
// Обдурюючи кого-небудь, давати йому щось
недоброякісне, непотрібне. — Їй мазь якусь підсунули,
і вона помастилася нею… (Василь Кучер, Трудна любов. 1960,
572).
♦ Підсувати (підсунути) свиню див. свиня.