ПІДСУВАТИСЯ, аюся, аєшся і ПІДСОВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДСУНУТИСЯ, нуся, нешся, док.
1. Сунучись, наближатися до кого-, чого-небудь.
Наталя охоче підсувається ближче (Степан Васильченко, III, 1960,
343); — Процю, розкажи, голубе, як ти з королем
балакав, — просить Гринь, підсовуючись до шевця
(Еабляк, Вишн. сад, 1960, 88); * Образно. Чорним
роєм підсувалися йому різні болючі думки до ума
(Ольга Кобилянська, II, 1956, 96);
// Їдучи, ідучи і т. ін.,
наближатися до кого-, чого-небудь. — В лісок позаду в нас
уже підсуваються передові три ескадрони кінноти
(Іван Ле, Право.., 1957, 120); Білі плащі одягали вояки
тільки тоді, як треба було підсуватися до «ворога»
(Мирослав Ірчан, II, 1958, 220); До хати задом підсунувся віліс
(Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 436).
2. перен., розм. Улесливо звертатися до кого-небудь. домагаючись чогось. [Старшина:] Чутка йде, що на панів ніби пошесть яка напала, що все до мужиків підсовуються (Марко Кропивницький, II, 1958, 263); Опришок підсувався до неї з ласками (Гнат Хоткевич, II, 1966, 165).
3. тільки недок. Пас. до підсувати, підсовувати.