в означеннях
Тлумачення, значення слова «підсипати»:

ПІДСИПА́ТИ, аю, аєш, недок., ПІДСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. підсиплять; док., перех.

1. Сипати, насипати додатково, трохи або час від часу. Козак добре дбає, ..Коневі частенько зеленого сіна підкладає, Жовтого вівса підсипає (Українські народні думи.., 1955, 20); Всього натерпілося хлоп'я. Іноді.., щоб не задрімав, бува, й навколішках, підсипав [пан] гречки під голі коліна... (Панас Мирний, II, 1954, 159); Степанович дістав люльку, підсипав тютюну, притоптав його великим пальцем і закурив (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 164); — Ги, Льошко, і ти, Даню, підсипте ще чистенького піску на доріжки (Юрій Мокрієв, Острів... 1961, 90);
//  Насипати чого-небудь потай, з певним наміром. Навіз [корчмар] більше горілки та споював людей, підсипаючи до розбавленої водою горілки.. тютюну, щоб міцнішою здавалась... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 449); — Ось чуєте, як я розмовляю, — це від отрути, яку мені підсипали до самогонки (Юрій Яновський, I, 1954, 170).
Підсипати (підсипати) жару див. жар; Підсипати (підсипати) перцю — говорити про кого-, що-небудь з іронією, глумом; ускладнювати стосунки з кимсь, сприяючи посиленню неприємних почуттів, настроїв. — Іди та й лайся, про мене, хоч до самого вечора.. Підсипай, підсипай перцю, — насмішкувато сказав Карпо (Нечуй-Левицький, II, 1956, 371); — Поляк цей — молодець! Підсипав перцю під кінець.., — говорить в першому ряду інспектор Гак Свирид, сміючись в бороду руду (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 325).

2. розм. Накладати, наливати і т. ін. ще трохи, додатково (про що-небудь несипке). — Іще вам вареників, ви, косарі? — Давайте ще. Марійка підсипала (Андрій Головко, I, 1957, 250); На цимбалах тнуть цигани. — Гей, підсип вина, шинкарко! — Репетують хлопці п'яні (Павло Грабовський, I, 1959, 529).

3. Сипати зверху пісок, землю і т. ін., роблячи вищим. Повільно котиться машина.. Часто доводиться збочувати в об'їзд, бо дорогу вирівнюють, підсипають, епатують — готують до асфальтування (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 74); Після весняної поводі насип у багатьох місцях розмило, і ми працювали день і ніч, щоб швидше підсипати залізничне полотно і налагодити рух робочих поїздів (Іван Багмут, Опов., 1959, 47).

4. розм. Доглядаючи за рослинами, нагортати, нагрібати розпушену землю до основи стебел. — А я ж тобі пшеницю сполола, картоплю сполола та підсипала! — Так звичайно виговорювала свекруха Барці (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 319).

5. Класти під квочку яйця для висиджування курчат. — Вони в колгоспі, квочок підсипають на фермі (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 426); [1-а молодиця:] Підсипала я під кожну квочку аж по двадцять одному [яйцю] (Марко Кропивницький. V, 1959, 219).

6. також без додатка, заст. Давати хабара. — Як, спитаєш, він одібрав ту землю?.. Підсипав судовикам... от і рішенець: не твоя земля, Чіпко! (Панас Мирний, II, 1954, 171).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 498.

Коментарі (0)