ПІДТІКА́ТИ, аю, аєш, недок., ПІДТЕКТИ́, ечу. ечеш, док.
1. Текти, підпливати під кого-, що-небудь. Під лежачий камінь і вода не підтече (Номис, 1864, № 7206).
2. Намокати від проникнення під низ якої-небудь
рідини, В сорочці-вишиванці він лежав на прозорій
отаві, підтікаючи кров'ю (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951,
542); — Пшениця — перший сорт, на жаль... підтекла,
попріла вся (Олесь Гончар, II, 1959, 160);
// розм.
Підпухати від незначного підшкірного крововиливу або від
інших причин.
3. розм. Протікати, просочуватися потроху через що-небудь. Пальне підтікає з бака.
4. розм. Пропускати рідину крізь дірки, тріщини і т. ін.; протікати. Покрівля підтікає.