ПІДТЯГАТИ, аю, аєш і ПІДТЯГУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДТЯГТИ і ПІДТЯГНУТИ, тягну, тягнеш, док., перех. і без додатка.
1. Тягнучи, наближати до
когось, чогось. Мисливці почали підтягати звіра до
крижини (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 124); Хлопчаки
вхопилися за остя і почали його підтягувати до себе
(Михайло Стельмах, I, 1962, 435); Міноносець підтягли до
берега і міцно пришвартували до товстих кнехтів
(Вадим Собко, Шлях.., 1948, 6); Він покликав Амірадзе та
Ковальчука в куток, ..разом з ними підтягнув товсту
соснову колоду і присів (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 100);
// Піднімати що-небудь угору, вище. Хлопець.. миттю
підтягає свої штаненята й біжить надвір (Любов Яновська,
I, 1959, 36); Сам тоді вище підтягував халяви та й
виряджався на вивідки (Андрій Головко, II, 1957, 318); Як
угляділа я таку мару та, їй-богу, не втерпіла: «Та
підтягни, кажу, запаску хоч на цей раз» (Нечуй-Левицький, II,
1956, 11); Він незграбно сповз з полу і,
похитнувшись, підтягнув обшите шевровими леями галіфе
(Валентин Речмедін, Весн. грози. 1961, 122).
♦ Підтягати (підтягувати, підтягти, підтягнути)
носом (носа, носи і т. ін.) — те саме, що Шморгати
носом (див. шморгати). Біля воза рюмсала Галька.
Яшко теж підтягав носом (Петро Панч, На калиновім мості,
1965, 28); Діти заходили [до класу], підтягаючи носи
(Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 58).
2. Затягувати тугіше, щільно притискуючи,
припасовуючи до чого-небудь. Солдати.. почали одягатися,
застібатися на всі ґудзики й підтягати пояси (Зінаїда Тулуб,
В степу.., 1964, 105); Ще раз Петро Іванович..
підтягував супоню (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 48); Сам
[Маковей] поправив сідло, сам підтяг попругу (Олесь Гончар,
III, 1959, 456); Дід хутко зсунувся з печі на лежанку,
підтягнув на білих штанях очкур (Дмитро Бедзик,
Дніпро.., 1951, 15);
// Натягувати що-небудь обвисле,
ослабле. Підтягую ослаблі струни, ласкаво торкаю їх
смичком (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 45); Забриніли
струни раз і вдруге, підтягнув їх чумак і знову
ворухнув ними (Михайло Стельмах, I, 1962, 240);
// розм. Тугіше
загвинчувати, міцніше забивати і т. ін. У Брянського
кінь теж клацав: підкови ослабли, і їх треба було
підтягати (Олесь Гончар, I, 1954, 80); Всі ослаблені
кріплення [рульового механізму автомобіля] необхідно
підтягнути (Підручник шофера.., 1960, 257);
// розм.
Міцно стулювати (губи). Куцевич підтягнув тонкі губи
(Натан Рибак, Час, 1960, 658).
3. перен., розм. Змушувати кого-небудь краще,
акуратніше виконувати свої обов'язки, поліпшувати
дисципліну і т. ін. Цілий день Марко оглядав стайні,
підтягав стайничих (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 366); — Оці
пан учитель тут будуть тебе підтягувати трохи (Яків Качура,
II, 1958, 26);
// Примушувати кого-небудь поліпшити
свою роботу, рівняючись на кращих, передових. Він
вирішив.. виробляти дві норми. Потім підтягти до
свого рівня групу (Юрій Яновський, II, 1954, 100); Видно
з однією метою — підтягнути й теперішніх учнів своїх
до рівня колишніх, довше ніж будь-коли в
нерішучості обводив [учитель] очима всю ту малярську
бутафорію (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 198);
// Поліпшувати
знання з якогось предмета. Навіть забула [Ганна]
про те, що треба їй знайомитися з якогось
вчителькою і підтягати якусь математику (Василь Козаченко, Сальвія,
1959, 75); Я теж узявся до науки. Підтягнув з
гімназистом восьмого класу математику (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 52).
4. Зосереджувати де-небудь війська, зброю і т. ін., пересувати їх ближче до кого-, чого-небудь. — Не тільки ми розуміємо, що таке Харків зараз для революції, а вони.. теж розуміють: з усіх кінців — з Полтави, з Донбасу підтягають гайдамацькі частини (Андрій Головко, II, 1957, 444); Розвідники доповідали, що фашисти закопошились у місті, почали підтягувати свої сили до лісу (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 46); — Артилерію підтягти ме штука, та як я команду дам, щоб огонь відкривали? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 261); — Ліва сторона в обхід! Підтягнути батальйон! (Олександр Довженко, I, 1958, 152).
5. Приєднуватися до співаючого, підспівувати йому. Христя заспівала — і Загнибідиха своїм слабим розбитим голосом підтягувала (Панас Мирний, III, 1954, 101); Він намагався підтягати Іванові «Інтернаціонал» (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 181); За Коржем і я підтягнув, бо знав цю пісню (Олекса Стороженко, I, 1957, 252); Ясніше чувся спів молоді. Варвара тихо підтягла (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 325).
6. безос. розм. Спричиняти схуднення. — Підтягло
мене, — і дівчата гидують: холера, кажуть (Архип Тесленко,
Вибр., 1936, 32); — Підтягнуло вас, друже, —
невдоволено зауважив Шульга (Натан Рибак, Час, 1960, 234);
// Втягувати всередину, робити запалим (живіт, боки
і т. ін.).
♦ Підтягати (підтягувати, підтягти, підтягнути)
живіт — бути напівголодним, охлялим. Там кухонь
польових немає, В тилу владає інший світ. Згубив
картки свої в трамваї, — Сиди і підтягай живіт (Андрій Малишко.
Серце.., 1959, 228).