ПІДТЮ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Рухатися підтюпцем, підбігцем. Але все ж — він думає про інше, підтюпуючи (Олексій Кундзіч, Пов. і нов., 1938, 34).
ПІДТЮ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Рухатися підтюпцем, підбігцем. Але все ж — він думає про інше, підтюпуючи (Олексій Кундзіч, Пов. і нов., 1938, 34).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 517.