ПІДТОПТА́ТИСЯ, топчуся, топчешся, док., розм.
1. Стомитися від тривалого ходіння, топтання і т. ін. Вечір закінчився танцями.. Піп так підтоптався, що ледве ногами плутав (Панас Мирний, III, 1954, 197); На другій годині мандрівки, зовсім підтоптавшись, експедиція спинилася перед під'їздом готелю «Британія» (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 322).
2. Трохи зноситися (про взуття). Мої чоботи за
зиму підтоптались (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 111);
// перен.
Втратити силу, міцність, ослабнути від старості.
— Мотря молода, то нехай робить, а я вже стара,
підтопталась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 287); Я тебе не вийду
виряджати, Підтопталась, сину, твоя мати, Материній
старості повір (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 270); * Образно.
— Ну, знаєте, товаришу, — Максим підвівся, —
інформація у вас підтопталася (Натан Рибак, Час, 1960, 182).