ПІДУПА́Д, у, чол.
1. Те саме, що підупадання.
2. Фізичний, духовний, економічний і т. ін. занепад; припинення в розвитку чого-небудь. Вже не трохи співців мали Ми, що нас в часи тяжкі З підупаду підіймали, На нові вели стежки (Павло Грабовський, I, 1959, 504); Освітлюємо всі питання,.. рішуче боремося з настроями підупаду (Василь Еллан, II, 1958, 120).