ПІДВ'Я́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підв'ялити. Вітер.. доносить пахощі підв'яленого на лозах винограду (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 153).
ПІДВ'Я́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підв'ялити. Вітер.. доносить пахощі підв'яленого на лозах винограду (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 153).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 412.