ПІДВА́Л, у, чол.
1. Приміщення під першим поверхом
будинку нижче рівня землі. — Живуть вони в підвалі,
ще нижче, ніж наша кухня... стіни вогкі — на них
повиступала роса... (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 422); Вони
знали підвали хустської тюрми й каземати Сигота,
камери й одиночки Маргіт-Керуту в Будапешті (Семен Скляренко,
Карпати. II, 1954, 26);
// Заглиблене або напівзаглиблене
в землю приміщення, призначене для зберігання
запасів продуктів, товарів і т. ін. Горілка в підвалі
смаковита та добра! (Панас Мирний, IV, 1955, 230); Сховища
для тривалого зберігання овочів можна поділити на
дві групи: 1) постійні сховища — підвали, льохи..
і 2) найпростіші тимчасові сховища — кагати й
траншеї (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 312).
2. Нижня частина газетної сторінки, відділена для окремої статті; стаття, яка займає нижню частину газетної сторінки. [Воронін:] Зараз у вас буде підвал з четвертої сторінки. Після правки негайно поверніть черговому по номеру (Олександр Левада, Нові п'єси, 1950, 29); — Що друкуєте в підвалі? — Ще невідомо (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 244).