в означеннях
Тлумачення, значення слова «підважувати»:

ПІДВАЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДВАЖИТИ, жу, жиш, док., перех.

1. Підіймати що-небудь важке, застосовуючи підойму, підвагу. На розкопках зостався прикажчик Сорока, який, не діждавшись батька, почав підважувати камінь ломами й поламав його (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 27);
//  Підіймаючи за допомогою підойми, підваги, відривати, віддирати або посувати вгору що-небудь прикріплене, прибите. Старий узяв сокиру, заходився підважувати — віддирати верхні дошки [ящика] (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 236);
//  Підпираючи плечима, піднімати що-небудь важке. Кілька здорових хлопців прискочило до брички, підважили васаг і були б напевне перекинули, коли б налякані коні не шарпнули враз брички і не помчали нас на гору (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 259); Він підійшов до трухлявого, побіленого зарубу, підважив плечем — і хистка будова звалилася (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 171);
//  Підіймати що-небудь руками. В долині тьмяно блиснули перші рами парників. Марко обережно опустився біля однієї, трохи підважив її (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 301); Катерина знає, що батько тільки прикидається сонним. Вона.. делікатно підважує повіку на здоровому оці, змушуючи дивитись на себе (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 99);
//  Підкопуючи, зрушувати з місця коріння рослини. Копнеш, підважиш І вивернеш набік буряк (Олесь Донченко, VI, 1957, 364); Васильків батько, худий і високий, копав на городі картоплю.. Батько з серцем підважив третій кущ і висмикнув його за зелений чуб (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 67);
//  Беручи руками або кладучи на плечі, піднімати, переміщати що-небудь. — На чому ж у нас прості люди у вільну годину силу виміряють? На камінному жорні — підіймають його поперед себе на млині чи біля вітряка або вола підважують плечима, щоб він у повітрі завис (Михайло Стельмах, I, 1962, 480); Параска підважила мішок, допомогла взяти на плечі й відчинила двері перед Марією (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 41).

2. Підпираючи, лагодити що-небудь завалене, перекошене і т. ін. Оженився Клин, мов на лотереї виграв: тесть зі швагром помогли пошити хату, підважили стоділчину (Степан Ковалів, Тв., 1958, 38); [Подорожній:] А давно, пане господарю, збудували ви цю хату? [Дід:] Хата стара. Я її тільки підважив та деяку деревину перемінив (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 662).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 401.

Коментарі (1)