в означеннях
Тлумачення, значення слова «підвертати»:

ПІДВЕРТАТИ, аю, аєш, недок., ПІДВЕРНУТИ, верну, вернеш, док., перех.

1. Хапаючи або зачіпляючи, повертати, переміщати, підсувати і т. ін. під що-небудь. Погонич якось задивився й не доглядів, як машина смикнула батіг з його рук, підвернула під себе (Панас Мирний, IV, 1955, 246); Він підвернув під коліно полу кожушини, щоб не холодило ногу (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 73);
//  Підгинаючи вбік, пошкоджувати. Підвернути ногу;
//  перен., під кого — що. Підкоряти чиїйсь владі. Вони [католики] за приводом єзуїтів почали йти до того, аби всіх русинів відвернути від православ'я, а підвернути під папу (Іван Франко, XVI, 1955, 415); Як грамотний, він усіх рівних підвертав під себе — першим лічився у начальства (Панас Мирний, II, 1954, 130); — Всім світом [Еней] буде управляти, По всіх усюдах воювати, Підверне всіх собі під спід (Іван Котляревський, I, 1952, 155).
Підвернути під корито — позбавити кого-небудь привілеїв, влади і т. ін. — Підвернемо тепер ми під корито ваших полковників та гетьманів; заведемо на Вкраїні інший порядок і не буде в нас ні пана, ні мужика, ні багатого, ні вбогого (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 148).

2. до чого і без додатка. Повертаючи, спрямовувати, повертати і т. ін. до чого-небудь. Вже зовсім близько розіслався чорною смугою ліс. До нього й підвернула коней Софія (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 8);
//  Змінюючи напрямок, наближатися до чого-небудь. Розмова урвалася, бо з вулиці до воріт підвернуло кілька навантажених колодами саней з підсанками (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 50); Підвернувши до ґанку, він ледве зсунувся з мокрої конячини, геть знеможений (Яків Баш, Надія, 1960, 444); Вимчавшись наперед, «зіс» зненацька підвернув управо і зупинився (Олесь Гончар, Новели, 1954, 145).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 403.

Коментарі (0)