в означеннях
Тлумачення, значення слова «підвищувати»:

ПІДВИ́ЩУВАТИ і рідко ПІДВИ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДВИ́ЩИТИ, щу, щиш і рідко ПІДВИ́СИТИ, ишу, исиш, док., перех.

1. Робити вищим. — Підвищити дамбу, затримати хвилі, щоб вони не ринули через край, доки проб'ємо канал (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 374); Підвищити рівень води.

2. Збільшувати кількість, розмір, тривалість і т. ін. чого-небудь. — Я знаю, що ви оголосили себе ударником, але.., на мою думку, немає ніяких підстав підвищувати вам зарплату (Олесь Донченко, II, 1956, 89); Економія мастил, палива та інших матеріалів ще більше підвищує суму заощаджень і знижує собівартість перевозок (Радянська Україна, 8.IX 1950, 2); Підприємці, скориставшись напливом голодного люду, гнаного пошестю, знизили платню ріпникам, підвищили ціни на хліб (Петро Колесник, Терен.., 1959, 52); Підвищити в 1960 році проти 1955 року виплавку електросталі на 79 процентів, випал коксу — на 48 процентів і видобуток залізної руди — на 59 процентів (Директ. XX з.., 1956, 11);
//  Збільшувати, посилювати вияв чого-небудь. Два проценти берилію в десять раз підвищують твердість сплаву міді порівняно з твердістю чистої міді (Наука і життя, 9, 1956, 6); Бригада миттю мобілізовувала внутрішні ресурси, частіше змінювала стомлених трактористів, підвищувала темпи, зерно до сівалок сипала, не зупиняючи агрегатів (Юрій Яновський, II, 1954, 135); Якщо треба, не змінюючи потужності, зменшити силу струму, треба підвищити напругу (Фізика, II, 1957, 166).
Підвищувати (підвищити, підвишувати, підвисити) голос (тон) — те саме, що Підносити (піднести) голос (див. підносити). Вони говорили тихо, не підвищуючи тону (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 281); Дама крутить телефон І, підвищуючи тон, Вимага по телефону: — Шли машину, треба хрону! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 251); Він навмисне підвищив голос: — Адже є їхні очі та вуха і тут серед нас (Андрій Головко, II, 1957, 618); Він був мовчущий, Спокійний завжди (жоден із підлеглих Не пам'ятає, щоб підвисив голос Чи закричав він) (Максим Рильський, Урожай, 1950, 92).

3. Доводити до вищого ступеня, вдосконалювати розвиток чого-небудь. Комуністична партія, виховуючи наші кадри в дусі непримиренності до хиб, підвищує соціалістичну свідомість кадрів (Радянська Україна, 17.VIII 1951, 3); Понад 600 робітників підвищують свою кваліфікацію у навчально-курсовому комбінаті (Визначні місця України, 1958, 189); Кокільне лиття на заводах сільськогосподарського машинобудування .. в три-чотири рази підвищило б продуктивність праці у ливарних цехах (Вісник АН УРСР УРСР, 1, 1954, 22).

4. Переводити кого-небудь на вищу посаду, присвоювати вищий чин, звання і т. ін. — Я ж думав, у чині його підвищили, нову нагороду одержав, а він... (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 167); Багатьох загиблих командир полку знав особисто, підвищував їх у званні ще до війни, клопотався про нагороди їм (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 123).

5. Робити кращим; поліпшувати що-небудь. Коровам підстелюють не цілу солому, а січку, що підвищує якість гною (Хлібороб України, 6, 1967, 9); Коли покінчили із стравою, Ремо подякував і попрохав кальяну. Йому хотілось підвищити настрій (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 85); Третя чверть кінчається, і кожному [суворовцеві] хочеться підвищити свої оцінки (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 94);
//  Робити кого-небудь більш впливовим, вагомим, значним; удосконалювати, піднімати щось. Хоча Данило досі й не надавав значення всім згаданим фактам із своєї біографії, Флегонтова згадка тепер і справді якось підвищила його перед самим собою, у власних очах (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 33).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 405.

Коментарі (0)