ПІДЖИВЛЮВАТИ, юю, юєш і ПІДЖИВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПІДЖИВИТИ, живлю, живиш; мн. підживлять; док., перех. і без додатка.
1. також у
сполуч. із сл. сила. Додавати сили, бадьорості і т. ін.
Голоду я не відчував, тільки пити й курити хотілося.
Злість на Киселя підживлювала в мені сили (Ігор Муратов,
Буковинська повість, 1959, 229); Ми тут з жінкою ласощами
забавляємося, цукерки їмо... вони, бач, з цукру, а
цукор потрібний для тіла, він його нагріває, як дрова
піч, і підживляє... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 301); — Чи у твоїм
доробку хоч одна Сторінка є, що кров'ю обкипіла,
Що підживляла змучених в бою І в праці підупалих
бадьорила? (Максим Рильський, Поеми, 1957, 207); Він
пожвавішав, повеселішав, неначе вхопив іскру од
веселого Кованька і підживив свої розторсані нерви,
застояну кров (Нечуй-Левицький, I, 1956, 622); Гучне «ура»
підхопило Орлюка, підживило його сили (Олександр Довженко, I, 1958,
322);
// також у сполуч. із сл. вогонь, багаття
і т. ін., рідко. Підтримувати, не даючи загаснути.
Ватаг накидав на головню сухого хмизу і наказав
пастухам увесь час підживляти огонь (Володимир Гжицький,
Опришки, 1962, 13); [Деві:] Дядьку, ось пожди,
я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка, III, 1952,
8); Багаття розгорялось. Принесли ще кілька полінячок,
щоб підживити його (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960,
168);
// перен. Робити виразнішим, яскравішим і т. ін.
Он якийсь добродій, підживляючи свою мову енергічними
[енергійними] рухами, то пересовує високу
шапку з лівого вуха на праве, то насовує її на потилицю
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 113).
2. розм. Те саме, що підгодовувати 1, 2. Бригада
удобрює ставки гноєм, вносячи його по 5—10 тонн на
гектар, а влітку, під час жнив, частково підживляє
рибу зерновими відходами (Колгоспник України, 2, 1957, 30);
// у сполуч. із сл. себе, перен., рідко. Збагачуватися.
А в пітьмі тій, наче пси скажені, Лиходії кидались
на всіх, Щоб набить чужим добром кишені, Підживить
себе з бідот людських (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 29).
3. с. г. Вносити добрива в ґрунт. Зараз тут рихлив міжряддя «Універсал», а колгоспниці підживлювали добривами світло-зелені, неначе осока, рослини, що ось-ось закриють своїм листям квадратики розпушеної землі (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 198); Підживлювати посіви найкраще спеціальними культиваторами-підживлювачами, які забезпечують рівномірний розподіл добрив на достатню глибину у вологі шари ґрунту (Радянська Україна, 23.V 1957, 1); Як здобрить землю розчином — цим уже Мусій Завірюха відає, повчає дочку, як підживляти корінь, щоб буряків не попалить (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 145); Коріння підживим, Бур'ян позриваєм, Зустрінемо осінь Високим врожаєм (Українські народні думи.., 1955, 545).