ПІ́ЯТИ і ПІ́ТИ, пію, пієш, недок., розм. Те саме, що співати 1. Любив він слухать на зорі, як піють півні у дворі (Володимир Сосюра, II, 1958, 434); — Та не будуть бачити, як сади цвітуть, та не будуть чути, як солов'ї піють (Григорій Косинка, Новели, 1962, 192); Вдова гостей перепроша. Зарокотав бурун цимбалів, Скрипиця піє, мов душа (Андрій Малишко, Битва, 1943, 209).