в означеннях
Тлумачення, значення слова «пійманий»:

ПІ́ЙМАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до піймати. Були серед привезених то спекулянтки, піймані на гарячому, то злісні сектантки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 321);
//  піймано, безос. присудк. сл. Микита — це був теж коновод із їх товариства. Його піймано, суджено (Гр, II, 1963, 278).

2. у знач. прикм. Якого спіймали. Дівчина билась, як пійманий птах (Андрій Головко, II, 1957, 174);
//  у знач. ім. пійманий, ного, чол.; піймана, ної. жін. Людина, яку піймали. Коло людей зростало, заповнювало вулицю, стискало пійманих у лещата (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 300).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 531.

Коментарі (0)