в означеннях
Тлумачення, значення слова «піхтура»:

ПІХТУРА́, и, жін., розм., жарт.

1. Те саме, що піхота. Їм назустріч військо йде, Ще небачене ніде: Йдуть вусаті командири, Позолочені мундири, І кіннота й піхтура, Чути вигуки «ура»! (Леонід Первомайський, Казка.., 1958, 28); — Добре рубають хлопці! Раз піхтура зірвалась на ноги, так вона вже біжить (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 132).

2. Те саме, що піхотинець. В Каленика мовби на лобі написано, що він піхтура. Його навіть по шиї можна викрити — зморщена, худа, суто піхотинська шия! (Олесь Гончар, I, 1954, 326); — Не Мошко, а представник споживспілки. Агент, заготовлювач. І не якась піхтура, а на колесах, при одній кінській силі (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 343).

3. у знач. присл. піхтурою. Пішки. — Розкажи.., як ти добравсь піхтурою до табору (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 88); Вивантажились — на тій же Дарниці, і піхтурою на Київ (Андрій Головко, II, 1957, 437).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 551.

Коментарі (0)